ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
м. Київ
справа №814/4636/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3119/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 (суддя - Лісовська Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 (судді - Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Коваль М.П.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва (далі - ДПІ) за участю Прокуратури Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ФОП ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22.11.2007 № 0024901710/0/0 та № 002489117100/0, якими підприємцю визначено податкові зобов'язання з доходів фізичних осіб у сумі 338`047,93 грн та податок на додану вартість (далі - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 1`698`538,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки ДПІ невірно обрахований об'єкт оподаткування, оскільки документи первинного бухгалтерського обліку, які були втрачені (викрадені) та відновити їх у позивача не було можливості, не досліджувалися, тому при обраховуванні сум об'єкту оподаткування ДПІ мала застосовувати непрямий метод. Крім того, позивач зазначає, що з боку ДПІ порушений сам порядок проведення перевірки. Тому, на думку позивача, податковим органом протиправно прийняті податкові повідомлення - рішення, з приводу правомірності яких виник спір.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Суди встановили, що податкові повідомлення - рішення були прийняті за наслідками проведення виїзної планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007, результати якої викладені у акті від 08.11.2007 № 479/17-107/НОМЕР_1. У ході перевірки встановлено, що підприємець формував дані свого податкового обліку за відсутності первинних документів, книгу доходів витрат не вів, задекларовані дані є викривленими. При перевірці були використані (перевірені суцільним порядком): установчі документи, матеріали облікової справи, банківські документи, декларації про доходи, звіти єдиного податку, декларації по податку на додану вартість, довідки з ДРФО. При цьому під час проведення перевірки підприємець надав копію листа до ДПІ від 22.10.2007 про крадіжку документів та копії документів про його звернення до правоохоронних органів з цього приводу та постанову від 03.10.2007 про відмову РВ УМВС України у порушенні кримінальної справи через її малозначність та листи від 26.10.2007 та від 30.10.2007, що були адресовані ДПІ, про неможливість відновити викрадені бухгалтерські та первинні документи.
Суди також встановили, що згідно з висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 699-701 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2008, підтвердити висновки акту перевірки ДПІ від 08.11.2007 №479/17-107/НОМЕР_1 про заниження об'єкта оподаткування та донарахування податків ФОП ОСОБА_2 згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2007 № 0024901710/0/0 та № 002489117100/0 не видається можливим.
При цьому у дослідницькій частині висновку експерт вказав, що перевіряючи органу державної податкової служби визначили розміри недонарахованих податків тільки по одному з банків, без врахування руху грошових коштів на банківських рахунках Філію АКБ "Імексбанк" м. Херсона, ОФ АКБ "Укрсоцбанк", ВАТ "Укрексімбанк" та РУ ВАТ "Надра". Також, документально не підтверджено, що ФОП ОСОБА_2 не вів бухгалтерський та податковий облік, оскільки наявна інформація про крадіжку документів (умисел крадіжки не доведений), що не дозволяє об'єктивно визначити розміри отриманих доходів та понесених витрат, а також визначитися об'єктивно в розмірах нарахованих податкових зобов'язань та отриманого права на податковий кредит за 2006 - 2007 роки. Зокрема, експерт звернув увагу на те, що до ФОП ОСОБА_2 (через суди) не подані претензії про погашення кредиторської заборгованості, що свідчить про її відсутність. Також, у додатку № 3 експерт вказав частину валових доходів, визначених по виписках банку та отриманих доходів від нарахованих відсотків на залишки грошових коштів. Щодо розміру понесених витрат, відображених в наданих виписках НФ "Укрінбанк" по руху грошових коштів та поточному банківському рахунку ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 по 01.07.2007, експерт в додатку № 1 вказав розмір перерахованих грошових коштів постачальникам (продавцям), частина яких могла бути включена у понесені витрати. Отже, експертом частково були підтверджені розміри отриманих доходів та понесених витрат ФОП ОСОБА_2
Господарський суд Миколаївської області постановою від 20.04.2010 позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22.11.2007 № 00248917100/0, № 0024901710/0.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 09.02.2011 постанову Господарського суду Миколаївської області від 20.04.2010 скасував, прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 09.10.2013 № К/9991/14666/11 постанову Господарського суду Миколаївської області від 20 квітня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення, виходив з того, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки, зокрема, юридичним фактам, які є підставами для нарахування платнику податків податкових зобов'язань з використанням непрямого методу. При цьому касаційний суд зазначив, що визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами має здійснюватись виключно податковими органами за методикою, яка затверджується законом і є загальною для всіх платників податків (підпункт 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), з урахуванням того, що таку методику законодавчо не встановлено, а при здійсненні процедури нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами податкові органи користуються Методичними рекомендаціями визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 05.07.2002 № 312, які є відомчим документом рекомендаційного характеру, оскільки зазначений наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, у зв'язку з чим, рішення про сплату податкових зобов'язань, нарахованих за непрямими методами, приймається виключно у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу (підпункт 4.3.5 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 29.01.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014, позов задовольнив: скасував податкові повідомлення - рішення ДПІ від 22.11.2007 № 0024901710/0/0 та № 002489117100/0.
Судові рішення вмотивовані висновком про те, що керівником контролюючого органу рішення про застосування непрямого методу визначення об'єкту оподаткування ФОП ОСОБА_2 через втрату останнім документів первинного бухгалтерського обліку не приймалося.
ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ДПІ посилається на обставини, що були встановлені у ході податкової перевірки, а також, що позивач не використав свого права на поновлення втрачених документів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.09.2014 № К/800/28950/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховног