Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа №186/1199/14-ц
провадження №61-27558св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач-відповідач - Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство,
відповідач-позивач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року у складі судді Кривошея С. С. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.,
ВСТАНОВИВ :
У липні 2014 року Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство (далі - Першотравенське МЖКП», комунальне підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги: 11520,58 грн - борг за опалення; 5159,78 грн - борг за централізоване водопостачання та водовідведення; 427,27 грн заборгованість за вивіз твердих побутових відходів, а всього стягнути 17107,63 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі в повному обсязі.
Позов мотивовано тим, що відповідач є власником та проживає в квартирі АДРЕСА_1, є споживачем послуг, які надає Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство. Між позивачем та боржником на підставі відкритого особового рахунку встановлені фактичні зобов'язання щодо надання житлово-комунальних послуг та їх оплати. Відповідач не відмовлявся від споживання послуг у встановленому порядку, але не виконує зобов'язання з оплати. Згідно оборотної відомості даного рахунку загальна сума заборгованості складає 17 107,63 грн. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача на адресу Першотравенського МЖКП не надходило.
У грудні 2015 року ОСОБА_4 подав зустрічний до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, в якому просив визнати дії відповідача по наданню житлово-комунальних послуг протиправними та визнати нараховану заборгованість за комунальні послуги незаконною, витрати по розгляду справи покласти на Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство. До позовних вимог первісного позову Першотравенського МЖКП про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг просив застосувати строки позовної давності.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 звертався до всіх інстанцій стосовно відсутності тепла в квартирі АДРЕСА_1, тобто в квартирі, де він мешкав разом із своєю родиною. У зв'язку з відсутністю належного теплопостачання, позивач у вересні 2010 року з родиною був вимушений переїхати на інше місце проживання, тобто не споживав послуги теплопостачання.
Крім того, посилався на те, що інші житлово-комунальні послуги розраховані позивачем за завищеними тарифами, і враховуючи відсутність з вересня 2010 року його та його сім'ї за вказаною позивачем адресою, нараховані безпідставно, а дії Першотравенського МЖКП у цій частині є неправомірними.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2017 року, первісний позов Першотравенського МЖКП задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Першотравенського міського житлово-комунально підприємства суму заборгованості за опалення у розмірі 5036,22 грн, заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 1940,35 грн, за вивіз твердих побутових відходів у розмірі 153,95 грн та 101,53 грн судового збору.
У задоволенні іншої частини вимог Першотравенського міського житлово-комунально підприємства відмовлено.
Зустрічний позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що обов'язок оплачувати фактично отримані послуги покладено на споживачів вимогами Закону, та факт ненадання цих послуг не встановлено під час розгляду справи та споживачем не доведено. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він звертався до комунального підприємства з відповідною заявою про його тимчасову відсутність за вказаною адресою, у зв'язку з чим підстав для несплати вартості послуг з водопостачання, водовідведення та вивіз твердих побутових відходів не виникало. ОСОБА_4 не довів факту ненадання йому комунальних послуг та неправильність наведених комунальним підприємством розрахунків.
З урахуванням поданої ОСОБА_4 заяви про застосування до вимог Першотравенського МЖКП строку позовної давності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, застосував до вимог первісного позову положення статей 257, 267 ЦК України та стягнув заборгованість по комунальним платежам в межах загальної позовної давності, починаючи з 01 червня 2011 року.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення, відмовити у задоволенні позову Першотравенського МЖКП, а зустрічний позов направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи суди не врахували, що квартира є приватизованою, а ОСОБА_4 власником лише Ѕ її частини, іншим власником є його дружина ОСОБА_5, яка не залучена до участі у справі. У квартирі також були зареєстровані і проживали
ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Судами не враховано, що комунальним підприємством не надано доказів надання послуг з центрального опалення, а відсутність таких послуг підтверджується актами-претензіями. Відсутність тепла в центральних стояках (до квартирного відгалуження стояка) свідчить про невиконання послуг з теплопостачання. Першотравенське МЖКП не провело заміну центральних міжповерхових стояків, не надано жодного акту проведення ремонтних (відновлювальних) робіт.
Крім того, судами не перевірено розрахунків заборгованості по комунальним послугам та підстав їх нарахування.
Заявник вважає, що судами не враховано недоведеність обставин, на які посилалось Першотравенське МЖКП на підтвердження заборгованості по комунальним послугам, та які суд вважав встановленими. Висновки судів не відповідають обставинам справи.
Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, заявник послався на те, що судами порушено вимоги процесуального закону стосовно всебічності і повноти з'ясування обставин справи, а також не надано належної оцінки доказам, наданим на підтвердження зустрічних позовних вимог.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанції. Справу витребувано із суду першої інстанції.
Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення
змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою ста