Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 р.
м. Київ
справа № 635/4106/15-к
провадження № 51-6618 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О.П., Наставного В.В.,
секретаря
судового засідання Анзійчук Ю.В.,
за участю:
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, на вирок Харківського районного суду Харківської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220430000730 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 15 травня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного судуХарківської області від 10 квітня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 лютого 2015 року, приблизно о 14.30 год., перебуваючи біля продуктового магазину, що розташований за адресою: с. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Радянська, 21, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків через образливий вислів ОСОБА_3 на його адресу в присутності його двох малолітніх дітей, умисно наніс потерпілому один удар кулаком в обличчя, в результаті чого спричинив йому легке тілесне ушкодження .
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_2 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, суд першої інстанції оцінивши в сукупності досліджені під час судового розгляду докази виходив з того, що з огляду на взаємовідносини, які склалися між обвинуваченим та потерпілим, причину виникнення діяння, та те, що під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження наявність умислу у обвинуваченого на вчинення хуліганських дій, і мотив явної неповаги до суспільства, а навпаки було встановлено вмотивованість його дій раптово виниклих неприязних стосунків через образу з боку потерпілого.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке призвело до неправильної перекваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості. Також вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуально