Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 279/3299/16-к
провадження № 51-7219км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Макаровець А. М., Марчук Н. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кононської І. Є.,
прокурора Цигана Ю. В.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Алексеєва Сергія Миколайовича в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 12016060060000445 щодо
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 135 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України. Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2018 року апеляційні скарги потерпілої, прокурора, захисника Алексеєва С. М. в інтересах ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду- без зміни.
Як установив місцевий суд, 22 березня 2016 року близько 19:30 ОСОБА_4., керуючи автомобілем "Шевролет АВЕО", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Селезньова в м. Коростені в напрямку м. Житомира неподалік будинку № 72, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який рухався по дорозі у попутному автомобілю напрямку, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті.
Після здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_5 водій ОСОБА_3, в порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху, не вжив усіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган поліції, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди і з метою уникнення відповідальності за скоєне на автомобілі, причетному до ДТП, з місця пригоди поїхав, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_5, який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та був зобов'язаний і мав змогу надати потерпілому допомогу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Алексеєв С. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність,просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення та на підставі ч. 7 ст. 284 КПК України виправдати. Зазначає, що слідчий розпочав кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ч.1 ст.135 КК України без заяви потерпілої, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України. На думку захисника, суд також із порушенням ст. 55 КПК України визнав ОСОБА_1 потерпілою у справі. Крім того зазначає про те, що під час досудового розслідування цивільний позов у провадженні не заявлявся, він не відповідає вимогам КПК. Вказує про те, що будь-які процесуальні дії відбувалися без процесуального визначення та реалізації прав прокурором, оскільки визначений порядок і процедура призначення процесуального прокурора відсутні. Вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на допущені порушення закону, не усунув їх і необґрунтовано залишив вирок без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
В письмових запереченнях на касаційну скаргу захисника АлексеєваС. М. прокурор просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 вважала касаційну скаргу необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Прокурор Циган Ю. В. вважав касаційну скаргу необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК Українисуд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів: показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо обставин подій; фактичних даних, що містяться у