Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 552/4834/13-ц.
провадження №61-32346св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В.В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
треті особи: ОСОБА_9, приватне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 вересня 2017 року у складі судді Триголов В. М.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_9, приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», про виділ частки із спільної часткової власності.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2017 року у складі судді Яковенко Н. Л. у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 вересня
2017 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2017 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана
ОСОБА_4 з пропуском строку на апеляційне оскарження, а у встановлений судом строк, остання не навела поважних підстав для поновлення пропущеного нею строку апеляційного оскарження.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки перша апеляційна скарга була подана вчасно, проте була залишена без руху, а в подальшому визнана неподаною. Крім того, апеляційний суд неналежно оцінив ту обставину, що 20 лютого 2017 року
ОСОБА_4 зламала руку та до червня 2017 року у неї тривав реабілітаційний період.
Аргументом касаційної скарги також указано те, що апеляційний суд не врахував ту обставину, що постійним місцем проживання заявника є м. Київ, а спір вирішувався у м. Полтаві і вона не завжди мала змогу приїжджати до м. Полтави.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня
2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Апеляційний суд установив, що 25 січня 2017 року Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким ОСОБА_4 відмовив у задоволенні позову до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_9, приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», про виділ частки із спільної часткової власності.
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2017 року.
За положеннями частини першої статті 294 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
За змістом частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваних ухвал, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
За змістом пункту 3 частини четвертої Перейти до повного тексту