ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №2а/0470/2565/12
адміністративне провадження №К/9901/8180/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 (головуючий суддя: Кучма К.С.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 (головуючий суддя: Проценко О.А., судді: Дурасова Ю.В., Туркіна Л.П..)
у справі № 2а/0470/2565/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц»
до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Принц» (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012: № 0005142302 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість (ПДВ) на 674739,00 грн. за основним платежем та на 15808,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 позов задоволено частково: визнано частково протиправними та частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 № 0005142302 у частині збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 611509,21 грн. та нарахування штрафної санкції у розмірі 3 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 № 0005142302.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм ст.ст. 1, 3, 4 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-XIV), пунктів 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 159 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За доводами касаційної скарги апеляційним судом не було враховано те, що позивач сформував суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними від імені ПП «Будівельний крепіж» ОСОБА_2 (керівник та засновник), якого вироком Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2011 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 ст. 205, частиною 1 ст. 209, частиною 2 ст. 212, частиною 2 ст. 364-1, частиною 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Крім того, судами не було враховано, що інший постачальник позивача - ТОВ «Золотий вік-2010» не був платником ПДВ, а отже позивач неправомірно формував суми податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних від імені цього товариства.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної документальної перевірки від 19.10.2011 № 2287/23-2/20252169. Згідно з цим актом позивач порушив норми підпунктів 7.4.1. 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 701215,15 грн. за березень, квітень, червень, липень 2010 року, січень, березень. квітень 2011 року, а саме: на 89706,00 грн. за наслідками господарських операцій із поставки товарів від ПП «Будівельний крепіж», які не мали реального характеру та первинні документи від імені якого підписані невідомою особою; на 611509,20 грн. за січень, березень. квітень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Золотий Вік-2010», реєстрація платником ПДВ якого була анульована 31.12.2010. У результаті цих порушень позивачем занижено ПДВ за березень, квітень, червень, липень 2010 року, січень, березень. квітень 2011 року на загальну суму 701215,00 грн.
За наслідками висновків акту перевірки ДПІ відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012: № 0005142302 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 674739,00 грн. за основним платежем та на 15808,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Золотий Вік-2010», позивачем було сформовано суми податкового кредиту за січень, березень. квітень 2011 року на загальну суму 611509,20 грн. Підставою виключення цих сум із податкового обліку позивача стали обставини анулювання свідоцтва платника ПДВ цього товариства з 31.12.2010. При цьому, реальність господарських операцій із цим постачальником у судовому процесі не оспорюється.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 у справі № 2а- 7174/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, було задоволено позовні вимоги ТОВ «Золотий Вік-2010» до Державної податкової адміністрації України: визнано протиправною бездіяльність ДПА України щодо не внесення змін до реєстру платників ПДВ в частині поновлення ТОВ «Золотий вік - 2010» в якості платника ПДВ; зобов'язано ДПА України внести зміни до реєстру платників ПДВ в частині поновлення ТОВ «Золотий вік - 2010» в якості платника ПДВ з моменту помилкового здійснення анулювання реєстрації, а саме з 31.12.2010 року.
За встановлення у судовому процесі обставин відновлення реєстрації платника ПДВ ТОВ «Золотий вік - 2010» з 31.12.2010, суди попередніх інстанцій. застосувавши норми частини 1 ст. 72 КАС України (у редакції. чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень), зробили обґрунтований висновок про протиправність виключення з податкового обліку позивача за січень, березень. квітень 2011 року сум податкового кредиту на загальну суму 611509,20 грн. за податковими накладними від цього товариства з підстав анулювання його реєстрації як платника ПДВ.
Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом із тим, не можна погодитися із висновком апеляційного суду щодо правомірності формування сум податкового кредиту за податковими накладними, виписаними від імені ПП «Будівельний крепіж» з посиланням на поставку позивачу товару.
Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, апеляційний суд виходив із реального характеру поставки позивачу від цього постачальника дизельного палива.
Такий висновок судом було зроблено з посиланням на встановлені судовими рішеннями у справі № 2а/0470/2566/12 обставини реального характеру поставки позивачу товару від ПП «Будівельний крепіж»; підтвердження поставки первинними документами (податкові та видаткові накладні. рахунки-фактури). Такий висновок зроблений апеляційним судом з посиланням на норми частини 4 ст. 72 КАС України. Також висновок суду обґрунтовано тим, що з 07.06.2010 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про зміну власника та керівника ПП «Будівельний крепіж» - ОСОБА_3 замість ОСОБА_2
Із такою оцінкою апеляційним судом доказів у справі не можна погодитися, оскільки вона зроблена без дотримання норм статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша - третя цієї статті).
Частиною першою ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів
Заперечуючи проти позову, контролюючий орган звертав увагу суду на вирок Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2011, яким ОСОБА_2 (засновник та керівник ПП «Будівельний крепіж») було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 ст. 205, частиною 1 ст. 209, частиною 2 ст. 212, частиною 2 ст. 364-1, частиною 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, зокрема і щодо фіктивного підприємництва ПП «Будівельний крепіж». Обставинам, встановленим у цьому вироці судом апеляційної інстанції не було дано жодної оцінки. Апеляційний суд вказав, що 07.06.2010 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про зміну власника та керівника ПП «Будівельний крепіж» - ОСОБА_3, замість ОСОБА_2
Разом із тим ДПІ у своїй касаційній скарзі посилається на те, що первинні документи від імені ПП «Будівельний крепіж», які були підставою для формування позивачем сум податкового кредиту підписані саме ОСОБА_2
Вказані доводи відповідача ставлять під сумнів висновки апеляційного суду щодо господарських операцій позивача із ПП «Будівельний крепіж», юридичної сили первинних документів, виписаних від імені цього підприємства. Цей доказ мав бути оцінений судом.
Повідомлені відповідачем фактичні обставини щодо фіктивності операцій із поставки з посиланням на конкретне джерело інформації є належними доказами, оскільки стосуються як обставин щодо реальності поставок товарів в операціях із ПП «Будівельний крепіж», так і юридичної сили первинних документів, виписаних з метою оформлення господарських операцій з поставки товарів (послуг) на користь позивача як доказів господарської операції. Маючи дані щодо джерела такої інформації, суд у разі виникнення сумнівів у її достовірності, повинен був її перевірити з використанням передбачених частиною 2 Перейти до повного тексту