1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2019 року

Київ

справа №П/811/1313/16

адміністративне провадження №К/9901/40071/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.),

у справі № П/811/1313/16

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград», підприємство) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих платників ДФС, далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2016 року №0000444800 про нарахування штрафу у розмірі 258 306,38 грн. та № 0000454800 про нарахування штрафу у розмірі 458 275,20 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення встановлено саме під час камеральної перевірки, а не документальної, а тому відсутні правові наслідки такої перевірки і податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому суд посилався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 27.01.2015 року у справі №21-425а14.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року за наслідками апеляційного перегляду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції посилався на те, що відносно позивача правомірно проведено камеральну перевірку в рамках статті 76 ПК України, особливістю якої є те, що вона проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Крім цього суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позову не приймав посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду України у справі №21-425а14, оскільки вони стосуються процедури призначення і проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, дотримання якої є підставою наказу про проведення перевірки і правових наслідків такої.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом документальної перевірки, яка контролюючим органом стосовно позивача не проводилась. З огляду на викладене відсутні правові наслідки такої перевірки і податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.07.2016 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС проведено камеральну перевірку дотримання вимог п.50.1 ст.50, п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України ОКВП «Дніпро-Кіровоград» щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт №474/28-09-48-13/03346822 від (а.с.8-16) яким зафіксовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України: несвоєчасна сплата узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме:

- грошових зобов'язань згідно «Податкової декларації з ПДВ», наданої ОКВП «Дніпро-Кіровоград», за звітні періоди: жовтень 2015р., вх. №9236951863 від 19.11.2015 року, у сумі 1' 167' 054,30грн.; листопад 2015 року, вх. №9256809929 від 18.12.2015 року, у сумі 1' 702' 242 грн.; січень 2016 року, вх. №9021719438 від 22.02.2016 року, у сумі 518' 458 грн., чим порушено вимоги абз. 1 п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України;

- грошового зобов'язання за основним платежем згідно «Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок»: вх. №9003170700 від 30.01.2014 року у сумі 66'959грн.; вх. №9009973247 від 26.02.2014 року у сумі 316 грн.; вх. №9016893289 від 31.03.2014 року у сумі 1333 грн.; вх. №9049387420 від 26.08.2014 року у сумі 8050 грн.; вх. №56104967 від 01.10.2014 року у сумі 129грн.; вх. №9002328914 від 22.01.2015 року у сумі 1 285 872,95 грн., чим по

................
Перейти до повного тексту