Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 339/326/14-ц
провадження № 61-23378св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В.В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Болехівська міська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: орган приватизації Болехівської міської ради, обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське ОБТІ», приватний нотаріус Барабаш Руслана Степанівна,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_5,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_4, Болехівська міська рада,
особа, яка звернулась із апеляційною скаргою - ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 лютого
2018 року, у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Пнівчук О. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ :
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Болехівської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним та скасування договору дарування квартири.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 та його мати
ОСОБА_5 проживали та були зареєстровані у АДРЕСА_3 Згідно відмітки у паспорті позивача від 24 січня 1994 року, ним було використано право на безкоштовну приватизацію житла в обсязі
44,4 кв. м при нормі 52 кв. м. 14 грудня 1993 року виконавчим комітетом Болехівської міської ради народних депутатів його матері було видано свідоцтво про право власності на всю квартиру, загальною площею 44,4 кв. м. З невідомих ОСОБА_4 причин у вказаному свідоцтві відсутня інформація про нього як про власника даної квартири.
У 2014 році позивачу стало відомо про те, що його мати 19 листопада 2013 року уклала договір дарування зазначеної вище квартири з його братом ОСОБА_6, відповідачем по справі.
Позивач посилався на порушення його прав як власника Ѕ частини квартири та, у зв'язку з цим, просив його позовні вимоги задовольнити.
Ухвалами Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2014 року та від 19 листопада 2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено орган приватизації Болехівської міської ради, обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське ОБТІ» та приватного нотаріуса Барабаш Р. С.
У грудні 2014 року ОСОБА_5 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_4, Болехівської міської ради про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що в процесі розгляду судом справи, їй стало відомо, що у 2001 році ОСОБА_4 приватизовано другу частину квартири, площею 36,3 кв. м, по
АДРЕСА_1. Співвласниками даної квартири стали ОСОБА_4, його батько, дружина та син. Зазначала, що оскільки на момент здійснення приватизації, вона була також зареєстрована у даній квартирі, проте у приватизаційні документи її включено не було, порушено її право на отримання у власність житла шляхом приватизації.
Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області
від 25 грудня 2015 року позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2015 року, у складі судді Сметанюк В. Б., у задоволенні позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_8, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у листопаді 2017 року подав на нього апеляційну скаргу, з підстав вирішення місцевим судом питання про його права та обов'язки. Зазначав про порушення місцевим судом норм процесуального права у зв'язку з тим, що його не було залучено до участі у справі та не встановлено його відношення до поданих позовів. ОСОБА_8 посилався на те, що поза увагою місцевого суду залишилась обставина правомірності участі у приватизації частин квартири його батьком, позивачем по справі, ОСОБА_4, разом з іншими співвласниками - його дідом ОСОБА_9, матір'ю ОСОБА_10 та ним самим. Крім того, вказував на незаконність отриманого ОСОБА_5 свідоцтва від 14 грудня 1993 року про право власності на спірну квартиру, і, як наслідок, незаконність укладеного ОСОБА_5 договору дарування квартири ОСОБА_6
На підставі наведеного просив апеляційний суд скасувати рішення місцевого суду, та прийняти нове рішення, яким позов
ОСОБА_4 задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2015 року закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_8 не вирішувалося, що є підставою для закриття провадження у справі.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та передати справу до місцевого суду на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2018 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2015 року відмовлено, оскільки таке рішення не переглядалось по суті судом апеляційної інстанції, а тому, згідно вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що незалучення місцевим судом ОСОБА_8 до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача за позовом ОСОБА_4 та у якості третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5, поза увагою суду залишилась обставина неправильного визначення належної йому частки у спірній квартирі.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
Касаційна скарга ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У частині