Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 645/6498/15-ц
провадження № 61-24310св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
ПогрібногоС. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Харківської області
від 06 березня 2017 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Бездітко В. М., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений договір № HAFDRР58790853, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1 517,16 грн зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Банк свої зобов'язання за договором виконав. ОСОБА_3 зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 08 липня 2015 року у неї виникла заборгованість за договором на загальну суму 4 042,38 грн, із яких: 196,71 грн - заборгованість за кредитом; 3 176,99 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи, відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина),
168,68 грн - штраф (процентна складова).
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі
4 042,38 грн.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що банком пропущено позовну давність, про застосування якої заявлено відповідачем.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк». Стягнуто з
ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 196,71 грн заборгованості за кредитом; 200,00 грн - пені, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 168,68 грн - штраф (процентна складова), а всього - 1 065,39 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що банком не пропущено загальний строк позовної давності у три роки, а тому підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та штрафами, а сума пені підлягає зменшенню, оскільки значно перевищує розмір збитків.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Харківської області від 06 березня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що кредитний договір укладений на 9 місяців і він діяв до 04 листопада 2011 року, а отже, банк мав право звернутися до суду за захистом своїх прав, у разі їх порушення, до 04 листопада 2014 року, проте звернувся до суду лише 29 липня 2015 року. Крім того, списання банком 27 серпня 2012 року коштів із рахунку ОСОБА_3 не свідчить про той факт, що саме боржником внесені кошти в рахунок погашення заборгованості, та не є належним доказом переривання строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_3
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 05 лютого 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № HAFDRР58790853, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 1 517,16 грн зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 9 місяців - із 05 лютого 2011 року по 04 листопада 2011 року включно.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, проте відповідач зобов'язання за договором виконує неналежним чином, у зв'язку із чим станом на 08 липня 2015 року має заборгованість у сумі 4 042,38 грн, яка складається із: 196,71 грн - заборгованість за кредитом; 3 176,99 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн; штраф (процентна складова) - 168,68 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 та 27 серпня 2012 року банком з рахунку відповідача здійснено автоматичне списання грошових коштів у розмірі 0,40 грн та 107,67 грн.
Із пункту 1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) збільшений д