ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №820/5407/17
адміністративне провадження №К/9901/47579/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанови Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Супруна Ю.О. від 30 листопада 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О.М., суддів Макаренко Я.М., Бартош Н.С. від 01 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач/ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач/ГУ ДФС), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 05 вересня 2017 року №40168-17.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначала, що податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань по земельному податку, несплата яких стала підставою для формування ГУ ДФС оскаржуваної податкової вимоги, оскаржені у судовому порядку, у зв'язку з чим в силу вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) такі грошові зобов'язання вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для надсилання податкової вимоги.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, позов задоволено.
Свої рішення суди обґрунтовували тим, що за змістом положень пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а відтак, оскільки на момент оформлення спірної податкової вимоги грошові зобов'язання, визначені у оскаржених до суду податкових повідомленнях-рішеннях від 04 травня 2017 року №2761044-1303 та №2761046-1303, вважалися неузгодженими й не набули статусу податкового боргу, а тому податкова вимога прийнята всупереч норм ПК України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, обмежуючись виключно цитуванням норм матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у дійсності податкової вимоги з підстав наявності податкового боргу платника податків, який не сплачений у встановлений законом строк.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними. До того ж зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі №820/3171/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постановою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 травня 2017 року №2761044-1303 та №2761046-1303 задоволено повністю.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС надіслано на адресу позивача податкову вимогу від 05 вересня 2017 року №40168-17, згідно якої станом день її прийняття за ОСОБА_2 значиться податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням із земельного податку з фізичних осіб в сумі 12571,76 грн.
Зазначений борг розрахований відповідачем з урахуванням розміру земельного податку ОСОБА_2 на 2017 рік в сумі 15692,47 грн., визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 04 травня 2017 року №2761044-1303 в сумі 5774,82 грн. та №2761046-1303 в сумі 9917,63 грн., враховуючи наявність переплати із земельного податку за 2015 рік в сумі 3129,69 грн. (15892,47 - 3120,69 = 12571,76 грн.), що підтверджується даними облікової картки платника податку.
Водночас установлено, що вказані податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року №2761044-1303 та №2761046-1303 були оскаржені позивачем 27 липня 2017 року до Харківського окружного адміністративного суду, який постановою від 14 вересня 2017 року у справі №820/3171/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував рішення контролюючого органу.
Касаційний суд погоджується із висновками судів першої та апел