ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 636/93/14-ц
Провадження № 14-524цс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Військова частина А1451 (далі - ВЧ А1451),
відповідач - ОСОБА_3,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ВЧ А1451
на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року у складі судді Слурденко О. І. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів Бездітка В. М., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
у цивільній справі за позовом ВЧ А1451 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, та
УСТАНОВИЛА:
У січні 2014 року ВЧ А1451 звернулася до суду з указаним позовом, уточнивши який, просила стягнути із ОСОБА_3 95 572,02 грн в якості компенсації заподіяної ним державі матеріальної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_3 проходив військову службу у Військовій частині А4104 (далі - ВЧ А4104) на посаді старшого авіаційного механіка групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки.
Під час проходження ним військової служби на складі інженерно-аеродромної служби ВЧ А4104 виявлено нестачу матеріальних цінностей на суму 109 173,72 грн і за вказаним фактом відповідача притягнуто до матеріальної відповідальності на зазначену суму, розмір якої з 28 вересня 2007 року зменшено на 1 241,44 грн.
Посилаючись на те, що з 20 серпня 2009 року ОСОБА_3 виключено із списків особового складу ВЧ А4104 та направлено для подальшого проходження служби до ВЧ А1451, а з 27 жовтня 2011 року його звільнено з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку дії контракту, однак завдані державі збитки останній не відшкодував, ВЧ А1451 просила позов задовольнити.
Судами попередніх інстанцій справа розглядалась неодноразово.
Судові рішення, ухвалені у справі, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2015 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення правил предметної підсудності спору.
Останньою ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року провадження у справі за позовом ВЧ А1451 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання обов'язків військової служби, у зв'язку із чим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися відповідним адміністративним судом.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно визначив, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір про відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі особою під час проходження військової служби, є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У лютому 2017 року ВЧ А1451 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Доводи, наведені у касаційній скарзі
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок судів попередніх інстанцій, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є помилковим. Суди не врахували, що на момент звернення до суду з позовом відповідача звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу ВЧ А1451. У даному випадку не оскаржуються дії чи бездіяльність ОСОБА_3 як військовослужбовця, а спір стосується вимог про відшкодування шкоди державі, тому повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2018 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 19 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII.
Відповідно до частини другої статті 4, пункту 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її прохо