ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2019 року
Київ
справа №805/1508/16-а
адміністративне провадження №К/9901/3759/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
за участю: секретаря судового засідання Корецького І.О.,
позивача: ОСОБА_2,
відповідача: представника Бузницької Г.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 у складі судді Голошивця І.О. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г. (головуючий), Блохіна А.А., Сухарька М.Г. у справі №805/1508/16-а за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Донецької області про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Донецької області (надалі - Прокуратура), в якому просив:
1.1. визнати незаконними та скасувати накази прокурора Донецької області №1689-к від 15.10.2015 та №1271-к від 28.04.2016 про звільнення ОСОБА_2 з органів прокуратури;
1.2. поновити ОСОБА_2 молодшого радника юстиції на службі в Прокуратурі;
1.3. стягнути з Прокуратури на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.10.2015 до дня прийняття судом рішення.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:
3.1. Позивач з 16.11.2011 прийнятий до Прокуратури на посаду старшого помічника Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, на момент звільнення працював на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, запобігання і протидії корупції у сфері транспорту Прокуратури.
3.2. Наказом Генерального прокурора України від 15.07.2015 №41ш вирішено ліквідувати у структурі та штатному розписі Прокуратури управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, запобігання і протидії корупції у сфері транспорту.
3.3. 14.08.2015 ОСОБА_2 письмово попереджено про звільнення із займаної посади у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та одночасно надано перелік вакантних посад згідно додатку на 2 аркушах.
3.4. Доказів звернення позивача до відповідача з рапортом про переведення на будь-яку із запропонованих посад не надано.
3.5. Наказом прокурора Донецької області від 15.10.2015 №1689-к ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, запобігання і протидії корупції у сфері транспорту Прокуратури з 15.10.2015 відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
3.6. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.04.2016 про внесення змін до даного наказу через те, що з 07.10.2015 по 26.04.2016 він перебував на лікуванні, що підтверджується відповідними листками тимчасової непрацездатності.
3.7. Наказом прокурора Донецької області від 28.04.2016 №1271-к, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на день звільнення ОСОБА_2, дату його звільнення перенесено з 15.10.2015 на перший робочий день після закінчення хвороби - 27.04.2016.
3.8. До суду апеляційної інстанції відповідачем надано довідку від 18.10.2016 №11/937 про відсутність вакантних посад прокурорів відділів в апараті Прокуратури станом на 14.08.2015.
4. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави та порядок звільнення з органів прокуратури врегульовані виключно спеціальним законодавством, яким є Закон України "Про прокуратуру". Оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та обставина, що позивача у встановлені строки повідомлено про наступне звільнення та запропоновано йому вакантні посади, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства. При цьому, суди зазначили, що незважаючи на те, що позивачу були запропоновані посади у прокуратурах нижчого рівня, це не позбавляло його права у передбаченому порядку подати заяву для участі у конкурсі на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач - ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
5.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права. Зокрема, вважає, що відповідачем суттєво порушені вимоги статті 5-1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру", частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України в частині незабезпечення правового захисту від незаконного звільнення та загальних вимог щодо недопущення звільнення у період тимчасово непрацездатності. Наголошує, що своєчасно і в повному обсязі надав відповідачу листки тимчасової непрацездатності. Скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що наказом Генерального прокурора України від 15.07.2015 №41ш передбачено утворення нових підрозділів Прокуратури за рахунок резерву у кількості 58 одиниць. Тому, на думку скаржника, мало місце порушення відповідачем статті 60 Закону України "Про прокуратуру", оскільки йому такі посади запропоновані не були. Наголошує на тому, що внаслідок залишення його відповідачем без засобів існування та відмови судів стягнути на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу порушено право на мирне володіння майном, гарантоване Першим Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
6. Відповідач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Конституція України:
Стаття 43. "<…> Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення".
8. Кодекс законів про працю України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі - КЗпП України):
Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу
"Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
…Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1