Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 154/1366/16
провадження № 61-22591св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Волиньгаз»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Волинській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області, у складі судді Лященка О. В., від 04 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області, у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я., від 18 липня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Волиньгаз» (далі - ПАТ «Волиньгаз»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Волинській області (далі - Держспоживінспекція у Волинській області) про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 31 жовтня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання. Оскільки позивачу нараховується субсидія, він оплачує спожитий газ у розмірі обов'язкового платежу в межах соціальної норми споживання, що підтверджується банківськими квитанціями. Щомісячні показники лічильника газу перевіряються контролером відповідача. Відповідач з листопада 2015 року надсилає рахунки за кожен розрахунковий місяць, що дає можливість споживачу здійснювати перевірку достовірності фактичної кількості спожитого газу із урахуванням відповідного тарифу. Відповідач розпочав надавати недостовірну інформацію впродовж січня-травня 2015 року, що призвело до переплати позивачем вартості послуг з газопостачання. Скарга позивача керівництву відповідача залишилась без задоволення. У відповідь на звернення позивача Держспоживінспекція у Волинській області порадила звернутися до суду для вирішення спору у судовому порядку. У зв'язку із протиправними діями відповідача позивач та його дружина зазнали душевних страждань.
Із урахуванням зазначеного, збільшивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити, визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача при наданні послуг з газопостачання, якими порушенні права споживача. Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн. Стягнути на користь позивача завдану неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача майнову шкоду у розмірі 536, 40 грн за шахрайську крадіжку 149 м. куб. природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів порушення його прав споживача послуг з газопостачання, не довів факту безпідставного нарахування плати за спожитий газ, а відтак відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок крадіжки газу відповідачем та стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 липня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено факту безпідставного нарахування плати за спожитий газ, а тому і відсутні підстави для стягнення майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 18 липня 2017 року і ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні справи судом першої інстанції було порушено положення статті 10 ЦПК України, 2004 року. Судами попередніх інстанцій не надана належна оцінка наявним у справі доказам, які підтверджують порушені відповідачем права позивача, як споживача послуг. Відповідачем порушено умови договору газопостачання, який укладено між сторонами спору, зокрема в частині нарахування вартості спожитих позивачем послуг.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Волиньгаз» посилається на те, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій. Судами в повному обсязі досліджено наявні у матеріалах справи докази, яким надана належна оцінка.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони по справі перебувають у договірних відносинах, послуги з газопостачання споживачу ОСОБА_4 надаються безперервно за адресою: АДРЕСА_1. Розрахунки за послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснюються за показаннями лічильника газу, встановленого за місцем проживання споживача по вказаній адресі відповідно до затверджених тарифів на газ із врахуванням пільгової норми споживання (категорія діти війни - 25 %) та наданої субсидії.
Показник лічильника газу на 30 листопада 2015 року за квитанцією споживача по оплаті за газ від 11 грудня 2015 року становив 31 526 куб. м. Переданий споживачем показник лічильника газу на 29 лютого 2016 року становив 32 850 куб. м. Протягом січня-березня місяців 2016 року показники лічильника споживачем не передавались, у зв'язку з чим газорозподільним підприємством відповідно до положення пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем за вказаний період визначено фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період.
Соціальну норму - 1200 куб. м природного газу за ціною 3,6 грн за 1 куб. м споживачем використано у повному обсязі в січні місяці 2016 року, весь інший використаний понад зазначену норму об'єм газу за період січень-квітень місяці 2016 року (1090 куб. м) розраховано за ціною 7, 188 грн за 1 куб. м. із врахуванням пільгової норми споживання.
В березні місяці 2016 року на підставі звернення споживача ОСОБА_4 від 02 березня 2016 року газорозподільним підприємством за період з 01 квітня 2015 року по 29 лютого 2016 року проведено коригування обсягів спожитого природного газу відповідно до показників лічильника газу, зафіксованих в платіжних документах (квитанціях) споживача, та здійснено відповідний перерахунок оплати за газ за вказаний період із врахуванням пільгової норми споживання, субсидії та вимог норм чинного законодавства із застосуванням диференційованих роздрібних цін на природний газ, залежно від виду та обсягів використання природного газу, про що листом було повідомлено заявника.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом