Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
місто Київ
справа № 693/670/16-ц
провадження № 61-3915св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Жашківська районна державна адміністрація Черкаської області, Жашківська районна державна нотаріальна контора, Хижнянська сільська рада Жашківського району Черкаської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну ОСОБА_2на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року у складі судді Шимчика Р. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бабенка В. М., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, у якому просила встановити факт родинних стосунків, визнати свідоцтво про право на спадщину та державний акт на земельну ділянку недійсними.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що її батьком є ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, який постійно проживав і був прописаний до дня смерті у своєму будинку в с. Хижня Жашківського району Черкаської області, помер. Відповідно до довідки Хижнянської сільської ради від 20 жовтня 2001 року № 254 на день смерті батька позивача, ОСОБА_3, залишився єдиний спадкоємець ОСОБА_2 На підставі зазначеної довідки та заяви, поданої ОСОБА_2 до нотаріальної контори, на його ім'я видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2001 року, на підставі якого ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 успадкував сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданий Жашківською РДА 20 травня 1997 року. На підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 отримав державний акт на своє ім'я. Під час звернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори у поданих ним документах були виявлені розбіжності, а саме: свідоцтво про смерть видане на ім'я ОСОБА_3, а сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ім'я ОСОБА_3, що перешкоджало видачі свідоцтва про право на спадщину.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, так як є його рідною дочкою. Позивач зазначає, що прийняла спадщину, оскільки на момент смерті батька була малолітньою особою, але не може реалізувати своє право на спадкування, оскільки спадщину прийняв і оформив її дядько ОСОБА_2, а тому для оформлення спадкових прав позивачем необхідно встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її померлим батьком ОСОБА_3
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач поданий позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними: свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Жашківською державною нотаріальною конторою 25 жовтня 2001 року, та державний акт на земельну ділянку, площею 3, 08 га, розташовану на території Хижнянської сільської ради, на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що ОСОБА_2 видане відповідне свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно, яке складається з сертифіката на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданого Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області на підставі рішення від 20 травня 1997 року № 119. Проте зазначений сертифікат не належав покійному ОСОБА_3, а був виданий на ім'я ОСОБА_3 На час видачі свідоцтва про право на спадщину факт належності зазначеного сертифіката саме ОСОБА_3 встановлено не було, що дає підстави вважати, що воно було видане на майно, яке не належало брату ОСОБА_2 ОСОБА_3, а іншій особі, тобто ОСОБА_3 Враховуючи, що свідоцтво про праву на спадщину, а в подальшому на підставі нього й державний акт на земельну ділянку видано ОСОБА_2 на майно, яке не належало покійному ОСОБА_3, то зазначені свідоцтво та державний акт підлягають визнанню недійсними. Відмовляючи у задоволенні позову в частині встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 є батьком позивача, суд керувався тим, що зазначений факт не потребує доведення з огляду на наявні документи (свідоцтво про народження; свідоцтво про встановлення батьківства), які підтверджують те, що її батьком є саме ОСОБА_3
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що видане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом без усунення розбіжностей в написанні прізвища спадкодавця та без встановлення належності спадкового майна саме померлій особі не можна вважати законним. Враховуючи те, що рішення суду про встановлення факту належності особі, ОСОБА_3, правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданого Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області на підставі рішення від 20 травня 1997 року за № 119, виданого на ім'я ОСОБА_3, прийнято лише у жовтні 2015 року, тобто значно пізніше моменту відкриття спадщини і можливості спадкоємцями реалізувати свої права щодо спадкового майна, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових передумов для визнання недійсним зазначеного свідоцтва.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивач вже зверталася із аналогічними позовами та рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 06 жовтня 2015 року у справі № 693/909/15-ц їй було відмовлено у визнанні недійсними свідоцтва та державного акта на земельну ділянку. Також заявник зазначив, що суд не перевірив право позивача на звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів прийняття спадщини після ОСОБА_3, оскільки за правилами ЦК УРСР 1963 року малолітня особа не вважається такою, яка прийняла спадщину лише у силу свого віку.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 02 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть від 01 листопада 1997 року зафіксовано факт смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть № 30. При цьому із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відомості про померлу особу записані як про ОСОБА_3
Згідно з дублікатом свідоцтва про народження від 19 квітня 2013 року, актовим записом про народження від 01 липня 1997 року № 3, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Хижня Жашківського району Черкаської області; в графі батько записаний ОСОБА_3
Відповідно до свідоцтва про встановлення факту батьківства від 01 липня 1997 року, ОСОБА_3 визнаний батьком ОСОБА_1
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Жашківської рай