Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 589/1511/15-ц
провадження № 61-8948зпв18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Бель Шостка Україна»,
третя особа - ОСОБА_5,
розглянув заяву публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Гулька Б. І., Маляренка А. В., Попович О. В., ухвали Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Семеній Л. І., Ткачук С. С., та рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року у складі судді Прачук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Бель Шостка Україна» (далі - ПАТ «Бель Шостка Україна»), за участю третьої особи - ОСОБА_5, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 10 лютого 2001 року по 16 березня 2015 року він працював водієм у ПАТ «Бель Шостка Україна».
Наказом від 16 березня 2015 року № 62-к його було звільнено з роботи за появу на роботі у нетверезому стані та у зв'язку з прогулом без поважних причин. Вважав цей наказ незаконним, оскільки на час його видання сплив строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, акт від 10 лютого 2015 року № 2 про перебування (появу) на роботі працівника в стані сп'яніння містить суперечливі показання свідків, а висновок про стан алкогольного сп'яніння від 10 лютого 2015 року складений наркологічним диспансерним відділенням комунального закладу «Шосткинська ЦРЛ» з порушенням вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 вересня 2006 року № 400/666.
Зазначав, що ним не було допущено прогулу, оскільки він написав заяви про надання відгулу за раніше відпрацьований час та двох днів відпустки, які передав безпосередньому керівнику - Роговому І. Є.
Позивач указував на те, що він є головою Первинної профспілкової організації працівників відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат» і його було звільнено всупереч вимогам частини третьої статті 252 КЗпП України, оскільки на його звільнення за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України ні первинна профспілка, ні профспілка вищого рівня згоди не надали, а при його звільненні за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України відповідач до профспілки за наданням згоди не звертався. Внаслідок таких неправомірних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 100 000,00 грн.
З урахуванням наведеного ОСОБА_3 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ «Бель Шостка Україна» від 16 березня 2015 року № 62-к; поновити його на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 58 937,20 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Бель Шостка Україна» від 16 березня 2015 року № 62-к про звільнення ОСОБА_3 з посади водія автотранспортних засобів молоковоза МАЗ 2 класу департаменту з транспорту ПАТ «Бель Шостка Україна».
Поновлено ОСОБА_3 на посаді водія автотранспортних засобів молоковоза МАЗ 2 класу департаменту з транспорту ПАТ «Бель Шостка Україна» з 16 березня 2015 року.
Стягнуто з ПАТ «Бель Шостка Україна» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 57 114,40 грн з наступним відрахуванням всіх обов'язкових податків та внесків при виплаті грошової суми.
Стягнуто з ПАТ «Бель Шостка Україна» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць у розмірі 6 076,00 грн допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказ від 16 березня 2015 року № 62 про звільнення позивача з посади водія є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки обставини, на які посилався роботодавець при його виданні, а саме поява ОСОБА_3 10 лютого 2015 року на робочому місці у нетверезому стані та прогулу без поважних причин належними та допустимими доказами (статті 57-59 ЦПК України 2004 року) не доведено. ОСОБА_3 був звільнений з порушенням вимог статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статей 43, 252 КЗпП України, оскільки як Первинна профспілкова організація працівників відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат», так і Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» відмовили роботодавцеві у наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 за пунктами 7 і 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок місцевого суду про порушення відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача є законним та обґрунтованим.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди, виконавши вимоги частини четвертої статті 338 ЦПК України 2004 року про те, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), дійшли правильного висновку про те, що наказ від 16 березня 2015 року № 62 про звільнення позивача з посади водія є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки обставини, на які посилався роботодавець при його виданні, а саме поява ОСОБА_3 10 лютого 2015 року на робочому місці у нетверезому стані та прогулу без поважних причин належними та допустимими доказами не доведено. ОСОБА_3 був звільнений з порушенням вимог статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статей 43, 252 КЗпП України, оскільки як Первинна профспілкова організація працівників відкритого акціонерного товариства «Шосткинський міськмолкомбінат», так і Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості» відмовили роботодавцеві у наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 за пунктами 7 і 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
У листопаді 2017 року ПАТ «Бель Шостка Україна» подало до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року, зокрема у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
На підтвердження неоднаковості застосування зазначеної норми матеріального права заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року у справі № 704/1233/15-ц, від 21 січня 2015 року у справі № 6-44144св14, від 10 липня 2013 року у справі № 6-19791св13.
Також ПАТ «Бель Шостка Україна» просило переглянути ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року, зокрема у зв'язку з невідповідністю викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 7 частини першої статті 43 КЗпП України та частини 6 статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
На підтвердження зазначеної підстави посилалося на постанови Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 та від 01 липня 2015 року у справі № 6-119цс15.
Посилаючись на наведене, заявник просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесено зміни до ЦПК України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПАТ «Бель Шостка Україна» доводи, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої