У Х В А Л А
14 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 917/902/18
Провадження № 12-18гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко O. Р.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 917/902/18
за позовом Приватного підприємства «Нафтопром» (далі - ПП «Нафтопром»)
до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Виконком)
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Виконкому
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року,
У С Т А Н О В И Л А:
24 липня 2018 року ПП «Нафтопром» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконкому про визнання протиправним та скасування його рішення від 20 червня 2018 року № 716 «Про затвердження акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по вулиці Флотській, 3 в місті Кременчуці».
Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення Виконкому є упередженим та протиправним, оскільки ПП «Нафтопром» не порушувало земельного законодавства та не завдавало збитків територіальній громаді міста Кременчука, натомість позивач здійснював усі необхідні заходи для набуття земельної ділянки у власність.
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 02 жовтня 2018 року на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закрив провадження у справі. Суд послався на відсутність між сторонами господарських відносин та інших складових елементів, що визначають підсудність справ господарському суду; спір є публічно-правовим, а тому має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 28 листопада 2018 року скасував ухвалу місцевого господарського суду і направив справу до цього ж суду для розгляду. Постанова мотивована тим, що відповідач не виступає як орган владних повноважень у спірних відносинах, які стосуються здійснення повноважень управління у земельних відносинах.
18 грудня 2018 року Виконком звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали місцевого господарського суду. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір підлягає вирішенню в господарських судах.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 31 січня 2019 року відкрила касаційне провадженнята на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судове рішення оскаржується з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Оскільки скаржник оскаржує судове рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
До справ з вимогами немайнового характеру може застосовуватися частина четверта статті 301 ГПК України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Оскільки предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Виконкому, ця справа не відноситься до визначеної частиною четвертою статті 247 ГПК України категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді.
У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) «Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів» передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104 - 105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує «пропорційного» розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, співмірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.
КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання, чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження, є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).
Крім того, Велика Палата Верхо