Постанова
Іменем України
15 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 344/16240/17
провадження № 61-46809св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Максюти І.О., Василишин Л.В. та Фединяка В.Д.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 вересня 2003 року розірвано шлюб між сторонами, неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір'ю, а також стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Відповідач з часу ухвалення рішення судом аліменти не сплачує, офіційно не працевлаштований та немає доходів, що унеможливлює стягування аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку. Посилаючись на викладене ОСОБА_4 просила суд змінити розмір аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_5 аліменти в твердій грошовій сумі - 1 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а у випадку навчання до досягнення нею 23-річного віку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено: змінено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на стягнення в твердій грошовій сумі - в розмірі 1 500 грн, щомісячно до досягнення нею повноліття, а у випадку навчання, то до досягнення нею 23-річного віку; вирішено питання розподілу судових витрат, а також визначено, що стягнення аліментів в зміненому розмірі слід розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили.
Не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 26 червня 2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначене вище судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково: рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року змінено. Скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_4 у повному обсязі та стягненні аліментів у випадку навчання до досягнення дитиною 23-річного віку та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на випадок навчання до досягнення дитиною 23-річного віку відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
1 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2018 року.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що апеляційним судом було не дотримано порядок прийняття апеляційної скарги до провадження, вважає, що апеляційна скарга була подана поза межами строку на апеляційне оскарження та недотримання апеляційним судом положень частини четвертої статті 359 ЦПК України, а саме, якщо апеляційна скарга подана з пропуском строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Проте всупереч вимогам закону, апеляційний суд залишив це поза увагою. Крім того зазначає, що всупереч вимогам положень статті 361 ЦПК України апеляційний суд не надіслав на її адресу копії апеляційної скарги з доданими до неї матеріалів.
Ухвалою Верховного Суду від 9 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 344/16240/17 з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області .
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 до Верховного Суду не надходив.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Островським Л.Є. 31 травня