ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №808/116/18
адміністративне провадження №К/9901/56171/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 (суддя - Бойченко Ю.П.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі № 808/116/18
за позовом Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 № 0017871411.
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області дійшло помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.2017 № 0017871411.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.
Підприємство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому просило залишити касаційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області без задоволення.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками документальної позапланової перевірки Підприємства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 складено акт від 11.12.2017.
В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, а саме: статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 134, пункту
135.1 статті 135, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 546 340 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 28.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017871411, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 року у розмірі 546 340 грн.
Свої дії щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія «Відіс» не носили реального характеру та фактично не виконувались.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормати