Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 409/2348/16-к
провадження № 51-5976км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
захисників
в режимі відеоконференції Кузнєцової Т.А., Осьмак Я.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника
Кузнєцової Т.А. в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Сватівського районного суду Луганської області від 15 грудня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 березня 2018 року та прокурора на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12015130550000092, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Калітва Ровеньківського районуБєлгородської області Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1
ст. 296, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Валуйки Бєлгородськоїобласті Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2 раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сватівського районного суду Луганської області від 15 грудня
2017 року засуджено:
ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 185 КК України - строком на 3 роки;
- за ч. 3 ст. 187 КК України - строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_3 до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 185 КК України - строком на 3 роки;
- за ч. 3 ст. 187 КК України - строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжним заходом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишено тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили і ухвалено, що початок строку відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3слід обраховувати з
15 грудня 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання за цим вироком зараховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з
18 лютого 2015 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_4 та ОСОБА_3визнано винними у тому, що в ніч з 02 на 03 лютого 2015 року у період часу з 24:00 до 00:30, більш точного часу у ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено,
ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у середину житлового будинку у АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_5 та викрали гроші і майно, належне потерпілій ОСОБА_5, чим спричинили останній матеріальну шкоду на загальну суму 1 710 грн.
Також у період часу з 21-ї години 04 лютого 2015 року до 1-ї години 05 лютого 2015 року, більш точного часу у ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, прибули у АДРЕСА_4, за місцем проживання ОСОБА_6 та реалізуючи свій злочинний намір, проникли у середину житлового будинку, за вказаною адресою. Після чого, ОСОБА_4 шукав грошові кошти прокинулася потерпіла ОСОБА_6, яка знаходилася в будинку. ОСОБА_4 з погрозою застосування насилля до потерпілої, приставивши до обличчя ножа, який він приніс з собою, став вимагати, щоб остання сказала, де знаходяться грошові кошти. Таким чином,подавивши волю потерпілої та її здатність до опору,
ОСОБА_6 злякавшись за своє життя, вказала на місця, де знаходилися грошові кошти. Після цього, ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами і майном потерпілої на загальну суму 7 300 грн та разом з ОСОБА_3 зникли з місця вчинення злочину.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 21 березня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 21 березня 2018 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 18 лютого 2015 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 травня 2017 року по 21 березня 2018 рокувключно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення, за один день позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_3 у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Просить при призначенні ОСОБА_3 покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 187
КК України застосувати ст. 69 КК України.
Стверджує, що місцевим судом порушено загальні засади призначення покарання внаслідок чого засудженому призначено занадто суворе покарання. Апеляційний суд не дав належної оцінки таким порушенням та залишив вирок місцевого суду без зміни. Свої доводи мотивує тим, що судами не враховано конкретні обставини справи та особу засудженого, що в сукупності давало суду, на її думку, підстави для призначення більш м'якого покарання.
Також просить зарахувати засудженому ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув'язнення 18 лютого 2015 року до набуття вироком законної сили, тобто по 21 березня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон №838-VIII). Посилається на те, що вказаний Закон, на її думку, відповідно до ст. 5 КК України має зворотну дію у часі.
У своїй касаційній скарзі прокурор просить змінити рішення апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність та зарахувати засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у строк покарання строк їх попереднього ув'язнення до набуття вироком законної сили, тобто по 21 березня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що апеляційний суд, застосувавши положення ч.5 ст.72 КК України у редакції Закону № 838-VIII лише до 20 травня 2017 року, погіршив в такий спосіб становище засуджених, чим порушив їх права.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційні скарги не подавалися.
У судовому засіданні захисник Кузнєцова Т.А. в інтересах засудженого
ОСОБА_3 та захисник Осьмак Я.В. в інтересах засудженого ОСОБА_4 виступили на підтримку поданих касаційних скарг.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення поданих касаційних скарг, а щодо питання зарахування засуджениму строк покарання строк попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України має вирішуватись судом відповідно до вимог ст. 539 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а скарга прокурора - задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та кваліфікація їх дій у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень в касаційних скаргах
не оспорюються.
Доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та суворість покарання призначеного засудженому ОСОБА_3, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції с