Постанова
Іменем України
15 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 756/15416/17
провадження № 61-47780св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., МартєваС.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Шахової О.В., Вербової І.М., Саліхова В.В.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивовано тим, що вона є матір'ю ОСОБА_6. Зазначила, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 червня 2016 року у цивільній справі № 310/11356/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ВРАЦ Ленінського РУЮ у м. Донецьку, орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження було визнано відповідача ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі даного рішення було внесено зміни до актового запису № 803 від 20 жовтня 2010 року про реєстрацію народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного ВРАЦС Ленінського РУЮ у м. Донецьк, Донецької області, а саме: змінено відомості про батька «ОСОБА_8» на «ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України та 03 листопада 2016 року видано свідоцтво про народження ОСОБА_6
Позивач зазначає, що з моменту встановлення батьківства і по даний час відповідач не бачив сина жодного разу, ніякої матеріальної допомоги на його утримання не надавав і не надає, не піклується про його фізичний і духовний розвиток та не спілкується з ним взагалі. Позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини.
Тому посилаючись на вищевикладені обставини, просила суд позбавити відповідача ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено: позбавлено ОСОБА_5 батьківських прав відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Оболонський районний суд м. Києва від 1 березня 2018 року скасовано й ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
29 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що ОСОБА_5 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина, не піклувався про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не підготовлював до самостійного життя, не утримував дитину,
про що нею надано письмові докази. При цьому зазначила, що апеляційний суд поклав в основу постанови рішення судів у справі за позовом ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, які не є доказами, оскільки оскаржуються нею в касаційному порядку. Посилаючись на неврахування апеляційним судом вимог статей 150, 164 Сімейного кодексу України, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року та залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 7 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з Оболонського районного суду м. Києва.
12 лютого 2019 надійшов від ОСОБА_5 відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції без зміни.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він зокрема ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судами встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2008 року по вересень 2015 року і після припинення шлюбних відносин, дитина залишилась проживати разом з матір'ю ОСОБА_4
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 3 червня 2016 року у цивільній справі № 310/11356/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ВРАЦ Ленінського РУЮ у м. Донецьку, орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження було визнано ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі цього рішення було внесено зміни до актового запису від 20 жовтня 2010 року № 803 про реєстрацію народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного ВРАЦС Ленінського РУЮ у м. Донецьк, Донецької області, а с