ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2019 року
Київ
справа №708/1338/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21979/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - управління ПФУ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (судді Мамчур Я.С., Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати рішення управління ПФУ про відмову в призначені пенсії від 02 вересня 2016 року № 397 протиправним; зобов'язати управління ПФУ призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2016 року, з дня подання ним заяви про призначення пенсії.
Чигиринський районний суд Черкаської області постановою від 07 грудня 2016 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 січня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути використані судом як докази, оскільки вони документально не підтверджені та свідки не змогли вказати точний період, коли та ким проводилася атестація робочих місць. Зазначив, що враховуючи положення пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок) підтвердити факт атестації робочого місця позивача документально, крім як за показами свідків - робітників, які пропрацювали та знали позивача по спільній з ним роботі на одному підприємстві, немає можливості. Тому, врахувавши те, що у довідці від 03 жовтня 2016 року, виданій ТДВ «Трест «Південатоменергобуд» з приводу підтвердження стажу роботи позивача зазначено, що архівні матеріали відділу кадрів Чигиринського БМУ, в якому безпосередньо працював позивач, в Трест не передавались через те, що вони були затоплені і стали зовсім непридатними для їх подальшого використання, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність дій управління ПФУ.
Управління ПФУ не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і звернулося із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд прийняв рішення, яке не відповідає обставинам справи. На теперішній час впевнитися, що посада газоелектрозварника в період роботи позивача була пов'язана зі шкідливими умовами праці немає можливості, оскільки єдиним достовірним підтвердженням цього був би наказ по підприємству про атестацію саме цього робочого місця та визначення роботи на ньому шкідливою, але жодних документів, що підтверджують проведення такої атестації позивач не надав.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту