ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №826/5562/16
касаційне провадження №К/9901/10907/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2016 (головуючий суддя - Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Земляна Г.В., Межевич М.В.) у справі №826/5562/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/116873 від 01.12.2015; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000079/2 від 01.12.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00136 від 01.12.2015, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016, адміністративний позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АйДіЕс Боржомі Грузія» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) було укладено контракт №СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту. В подальшому, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. На виконання вимог зазначеного контракту, Товариством з обмеженою відповідальністю «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 436,48 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін до вартості, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,44 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л. З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженою особою декларанта було подано до митного органу ВМД за №1000250002/2015/116873. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Під час здійснення митного контролю митним органом було надіслано повідомлення позивачу про необхідність надання додаткових документів згідно переліку. За результатами розгляду ВМД та доданих до неї документів, з урахуванням додатково поданих, посадовою особою митного органу складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00136 від 01.12.2015, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000079/2 від 01.12.2015. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийнявши оскаржувані рішення та картку відмови. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Київська міська митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свої вимоги заявник обґрунтовує неповним з'ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи. Вказує на те, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через наявні у них розбіжності та відсутність певних відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як свідчать обставини справи та з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, декларантом одночасно із ВМД від 01.12.2015 №1000250002/2015/116873 було подано органу доходів і зборів наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0802834 від 19.11.2015; рахунок-фактуру (інвойс) №GE20150376 від 13.11.2015; пакувальний лист б/н від 13.11.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди №1 від 02.03.2015, №2 від 10.06.2015 і № 3 від 12.06.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №СТ20-001/1501 від 13.01.2015, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір про надання послуг митного брокера №Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 19.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 19.11.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003980 від 13.11.2015; інші некласифіковані документи; копію митної декларації країни відправлення С2695 від 21.11.2015; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №100250005/2015/116873 від 01.12.2015.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Судами попередніх інстанцій установлено, що підставою для запиту додаткових документів слугував висновок органу доходів і зборів про відсутність у поданих до митного оформлення основних документах всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювану партію товару, а саме: в графі 44 митної декларації під кодом 4104 (зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів) зазначено документ від 13.01.2015 р. №СТ20-001/1501, під кодом 4103 (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) зазначено документи від 02.03.2015 р. № 1, від 10.06.2015 р. № 2, від 12.06.2015 р. № 3, які до митного оформлення разом з митною декларацією не надавалися. Крім того, відповідно до умов поставки СІР до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не були подані страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів.
На вимогу митного органу, позивачем додатково було подано до Митниці наступні документи: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними, банківськими виписками); розрахунок ціни (калькуляцію); експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати №ОЭ-8/427 від 06.11.2015 з питання визначення ринкової вартості станом на 05.11.2015; інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 26.03.2015 №LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води «Боржомі»; лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 27.03.2015 №LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів; прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015; копію відкритого полісу страхування вантажу №00837 від 28.01.2015; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів від 22.07.2015; лист ДП «Держзовнішінформ» №11/653 від 04.06.2015 з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія», виданих певним особам на право підписання документів від імені компанії. Щодо не надання довідково