ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №815/6808/17
адміністративне провадження №К/9901/52386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №815/6808/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (далі - ТОВ «Дунайська імпортна компанія») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/0000110/2 від 26.07.2017; визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00825 від 26.07.2017.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2018 в позові відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що у документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA500060/2017/012350 від 23.07.2017 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у зв'язку з чим у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено з підстав надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Одеська митниця ДФС оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2018.
В обґрунтування своїх вимог Одеська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 58 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № /2017/010784 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зокрема, зазначає, що у поданих до митного оформлення документах відсутні відомості про вартість перевезення товарів, клас такого товару, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 05.07.2017 між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та фірмою Frutopolis S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний Контракт № 341/17.
Відповідно до умов Контракту фірма Frutopolis S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.
Так, відповідно до специфікації № 20 від 23.07.2017 до Контракту № 341/17 від 05.07.2017 та інвойсу № 076 від 23.07.2017, фірма Frutopolis S.A. на умовах поставки РСА FСА-Скідра поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» товар.
На підставі Договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом Бєловим Д.Д. з метою митного оформлення товару ТОВ Дунайська імпортна компанія для підтвердження його митної вартості до митного поста Одеса-Порт Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA 500060/2017/012350, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту № 341/17 від 05.07.2017.
До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 341/17 від 05.07.2017, специфікацію до контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).
Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA 500060/2017/0012350 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA 500060/2017/012350 Одеською митницею ДФС було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) до митного оформлення надано декларація країни відправлення від 14.07.2017 № 17GRЕХ410100047067, у якій не визначений клас (А.В.) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару.
2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Проте, до митного оформлення надано лише лист від «Маsiv Аvto» SRL від 14.07.2017 б/н та рахунок-фактура від «IRLUХ-ТRANS» SRL від 23.07.2017 №6, при цьому, у наданих транспортних документах (СМR від 23.07.2017 № 0061425) наведені підприємства не значиться.
Декларанту було запропоновано, відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, у відповідності до статті 254 Митного кодексу України, було запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Крім того, у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначено, що в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами по товарам №1 тому відповідно до статей 59,60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митна вартість товару №1 буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС, з урахуванням попередніх прийнятих рішень про визначення митної вартості, та здійснення поставки в межах одного контракту встановлено, що: рівень митної вартості товару № 1 МД є більшим (МД від 15.07.2017 № UА500060/2017/011340, МД від 15.07.2017 № UА102150/2017/203185), та становить 0.65 дол. США/кг. нетто, ніж заявлено декларантом 0,50 дол. США/кг нетто.
Відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/0000110/2 від 26.07.2017 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00825 від 26.07.2017.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному орган