1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 265/6416/15-ц

провадження № 61-3624св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представники позивача:Сокуренко Наталія Вікторівна, Сафір Федір Олегович, Осовалюк МаринаОлександрівна, Малервейн Марина Семенівна,

відповідачі: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представник ОСОБА_7 - ОСОБА_9,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Орджонікізевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 травня 2016 року в складі судді Щербіна А. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2016 року в складі колегії суддів: Кочегарової Л. М., Зайцевої С. А., Ігнатоля Т. Г.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 28 вересня 2006 року між

ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір

№ MRIPGK04000032 відповідно до умов якого, остання отримала кредит у розмірі 34 079,23 доларів США з строком повернення до 27 вересня 2021 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 28 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8 було укладено договір поруки, а також було укладено договір поруки між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_11 Відповідно до вказаних договорів поруки, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 виступили солідарними боржниками з ОСОБА_7 за кредитним договором та зобов'язались виконати зобов'язання.

ОСОБА_7 припинила виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого, станом на 05 червня 2015 року у неї перед ПАТ КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість в сумі 97 511,24 доларів США, яка складалася із:

28 666,87 доларів США - заборгованість за кредитом; 27 028,34 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 622,11 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом; 37 193,92 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 на свою користь заборгованість у розмірі 97 511,24 доларів США.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Орджонікізевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2016 року провадження в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_11 було закрито у зв'язку зі смертю останнього.

Рішенням Орджонікізевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2016 року, в задоволенні позову

ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогами до ОСОБА_7, оскільки подав позов за межами трирічного строку з дня пред'явлення вимоги про дострокове виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а вимоги до поручителя ОСОБА_8 про погашення заборгованості подані за межами шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов'язання, зміненого позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2016 рокуПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно посилалися на те, що згідно з матеріалів іншої цивільної справи ПАТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимогу від 24 листопада 2011 року про дострокове повернення кредиту. Крім того, позивачем не було пропущено строк звернення до суду з вимогами до поручителя.

Відзив відповідачів на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 28 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № MRIPGK04000032.

Відповідно до договору, відповідач ОСОБА_7 отримала на строк з

28 вересня 2006 року по 27 вересня 2021 року включно, кредит у розмірі

30 000 доларів США на придбання житлової нерухомості - квартири АДРЕСА_1, а також кредит у розмірі

4 079,23 доларів США на оплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,21 % від суми виданого кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором,

28 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_8 було укладеного договір поруки № MRIPGK04000032/1.

Оскільки ОСОБА_7 належним чином не виконувала умови договору по поверненню кредитних коштів, станом на 05 червня 2015 року, виникла заборгованість в сумі 97 511,24 доларів США, що в еквіваленті 2 048 711,15 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 28 666,87 доларів США, заборгованості по процентам 27 028,34 доларів США, комісії

4 622,11 доларів США, пені - 37 193,92 доларів США.

Судами встановлено, що умови кредитного договору від 28 вересня 2006 року ОСОБА_7 почала порушувати з 2008 року, що знайшло своє відображення у розрахунку заборгованості, долученого до позовної заяви.

Згідно з пунктом 2.3.3 договору, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами договору, банк, на власний розсуд, має право змінити умови договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому згідно з статтями 212, 611, 651 ЦК України щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу від банку.

За умовами пунктів 5, 6 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого пунктом 1 договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

24 листопада 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» підготував, а 28 листопада

2011 року направив відповідачам лист, у якому зазначив про наявність заборгованості у розмірі 25 288,69 доларів США, попередив про необхідність виконання умов кредитного договору та запропонував повернути банку суму кредиту в повному обсязі, а також проценти, комісію та штрафні санкції, нараховані на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги.

Встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» одночасно з направленням ОСОБА_7 листа-вимоги від 24 листопада 2011 року № 30.1.0.0/2 951MRLFZ0D050 про дострокове повернення кредиту, направило одночасно копію цієї вимоги відповідачу ОСОБА_8 (штрих-код відправлення: 4902706920682).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

................
Перейти до повного тексту