ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №803/450/15-a
адміністративне провадження №К/9901/28310/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року (суддя Ковальчук В.Д.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року (головуючий суддя Качмар В.Я., судді: Ніколін В.В., Старунський Д.М.) у справі за Приватного підприємства "Авторокада" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2015 року Приватне підприємство "Авторокада" (далі - Підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2014 року №0000152202.
Обґрунтовуючи позовну заяву та вказуючи на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким на підставі абзаців 2 та 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ №436/95) до нього застосовано штрафні санкції в сумі 211751,70 грн., є протиправним, а контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки, оскільки несвоєчасність оприбуткування в книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) готівкових коштів за 03 травня 2012 року в сумі 30050,00 грн. та за 05 травня 2014 року в сумі 11000,00 грн. була викликана тим, що в ці дні КОРО позивача перебували на реєстрації в контролюючому органі на підставі поданих ним заяв; водночас висновок відповідача про наявність в касі Підприємства 04 липня 2014 року та 05 серпня 2014 року перевищення ліміту готівкових коштів внаслідок відсутності підписів отримувачів коштів на видаткових відомостях за червень 2014 року №ВЗП-000012, липень 2014 року №ВЗП000014, №ВЗП-000015 та серпень 2014 року №ВЗП-000016 спростовується самими копіями цих відомостей, які містять всі необхідні підписи.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області від 17 листопада 2014 року №0000152202 визнано частково протиправним та частково скасовано на суму 156751,70 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки КОРО №317002815-р Підприємства в період з 27 квітня 2012 року по 04 травня 2012 року перебувала на реєстрації в Ковельській ОДПІ за заявою позивача від 27 квітня 2012 року №12, то в діях останнього відсутній умисел щодо несвоєчасного оприбуткування готівкової виручки на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) №0001 від 03 травня 2012 року в сумі 30050,00 грн. й відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 150250 грн. є протиправним та підлягає скасуванню; водночас суд погодився з висновком Інспекції про накладення на позивача штрафу за несвоєчасне оприбуткування в КОРО №317002815-3 готівкової виручки в сумі 11000,00 грн. на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) №0188 від 05 травня 2014 року, враховуючи, що із заявою про реєстрацію цієї книги Підприємство звернулось лише 07 травня 2014 року й цього ж дня книга була зареєстрована; крім того суд прийшов до висновку про непідтвердження відповідачем жодними доказами викладеного в акті перевірки висновку про наявність перевищення ліміту готівки в касі позивача 04 липня 2014 року та 05 серпня 2014 року внаслідок відсутності підписів отримувачів коштів на видаткових відомостях за червень 2014 року №ВЗП-000012, липень 2014 року №ВЗП000014, №ВЗП-000015 та серпень 2014 року №ВЗП-000016, зважаючи на те, що позивачем до матеріалів справи подано копії цих видаткових відомостей, на яких наявні всі необхідні підписи.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 17 листопада 2014 року №0000152202 на суму 150250,00 грн. і розподілу судових витрат скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовлено; в решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року залишено без змін.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту перевищення 04 липня 2014 року та 05 серпня 2014 року ліміту готівки в касі позивача та правомірність оскаржуваного повідомлення рішення в частині застосування до нього штрафних санкцій в сумі 55000,00 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкової виручки на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) №0188 від 05 травня 2014 року, разом з тим вказав, що згідно з проставленими відповідачем вхідним номером та датою заява позивача про реєстрацію КОРО №317002815-р, хоча й датована 27 квітня 2012 року, однак надійшла до Інспекції саме 04 травня 2012 року й будь-яких доказів, які б вказували на те, що така заява була подана (чи направлена поштовим зв'язком) раніше цієї дати позивачем не подано, а відтак податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2014 року №0000152202 в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 150250,00 грн. за несвоєчасне оприбуткування на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) №0001 від 03 травня 2012 року готівкової виручки в сумі 30050,00 грн. не підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив судові рішення в зазначеній частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі вказував на правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 6501,70 грн., оскільки під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу було встановлено відсутність підписів отримувачів коштів за видатковими відомостями за червень 2014 року №ВЗП-000012, липень 2014 року №ВЗП000014, №ВЗП-000015 та серпень 2014 року №ВЗП-000016, а відтак визначені в них суми коштів мають додаватись до залишку готівки в касі за 04 липня 2014 року та 05 серпня 2014 року, що, в свою чергу, веде до перевищення його ліміту на загальну суму 3250,85 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За наведеного, зважаючи, що Інспекцією рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, Верховним Судом касаційний перегляд останніх здійснюється лише щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції від 17 листопада 2014 року №0000152202 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 6501,70 грн.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області в період з 27 жовтня 2014 року по 05 листопада 2014 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - офісу Підприємства, що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Залізнична, 4, з питань дотримання вимог законодавства, зокрема, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (яке було чинним на момент виникнення спірних відносин; далі - Положення №637), за результатами якої складено акт фактичної перевірки (далі - Акт) від 09 листопада 2014 року.
Як зазначено в Акті, позивачем порушено вимоги пунктів 2.2, 2.6, 2.8, 3.5, 5.10 Положення №637 внаслідок несвоєчасного оприбуткування в КОРО №317002815-р готівкової виручки в розмірі 30050,00 грн. на підставі фіскального звітного чеку від 03 травня 2012 року №0001 та в КОРО №0317002815/3 готівкової виручки в сумі 11000,00 грн. на підставі фіскального звітного чеку від 05 травня 2014 року №0188.
Крім того перевіркою встановлено, що у відомостях на виплату грошей (видаткових відомостях) за червень 2014 року №ВЗП-000012 та липень 2014 року №ВЗП000014 відсутні підписи одержувачів готівкових коштів на суму 5207,48 грн. (ОСОБА_2 - 1479,66 грн., ОСОБА_3 - 1392,31 грн., ОСОБА_4 - 1474,25 грн. та 861,26 грн.), а у видаткових відомостях за липень 2014 року №ВЗП-000015 та серпень 2014 року №ВЗП-000016 відсутні підписи одержувачів готівкових коштів на суму 5627,97 грн. (ОСОБА_5 - 1432,23 грн. та 1252,53 грн., ОСОБА_2 - 1520,58 грн., ОСОБА_4 - 1422,63 грн.).
Ліміт залишку готівки в касі згідно наказу Підприємства від 01 квітня 2013 року №2 становить 4000,00 грн., а відтак, беручи до уваги зафіксовані у касовій книзі залишки готівкових коштів в касі на кінець дня 04 липня 2014 року та 05 серпня 2014 року, перевищення встановленого ліміту залишку в касі у ці дні становить 1229,26 грн. та 2021,59 грн., загалом - 3250,85 грн.
На підставі висновків акту Інспекцією 17 листопада 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152202, яким до Підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 211751,70 грн.
Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішеннями ГУ ДФС у Волинській області від 24 г