П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 234/560/18-ц
провадження № 61-46298св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С.Ю.,
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 рокуу складі суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Папоян В. В.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що позивач з 22 липня 2013 року працював на посаді начальника Артемівського управління по газопостачанню та газифікації (далі - Артемівське УГГ) ПАТ «Донецькоблгаз». Прийняття його на посаду відбулось на підставі безстрокового трудового договору. 20 квітня 2017 року відповідач уклав з ОСОБА_4 контракт строком на три роки до 20 квітня 2020 року.
18 грудня 2017 року позивача було звільнено із займаної посади відповідно до пункту 8 статті 38 КЗпП України (припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом), на підставі Протоколу правління товариства № 12 від 18 грудня 2017 року та згідно пунктів 7.3, 7.3.3 контракту, оскільки роботу ОСОБА_4 за результатами звіту про фінансово-економічну діяльність Управління за 10 місяців 2017 року визнано незадовільною. Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки його було призначено на посаду 22 липня 2013 року без складання трудового договору у формі контракту, тобто на умовах безстрокового трудового договору. Крім того, з моменту укладення контракту до моменту його звільнення, від нього жодного разу не зажадали щомісячного письмового звіту про фінансово-економічну діяльність Управління. За його усними звітами Правлінню про фінансово-економічну діяльність Управління за весь час роботи позивача на займаній посаді у нього не було жодного дисциплінарного стягнення. Відповідач у Протоколі Правління ПАТ «Донецькоблгаз» № 12 від 18 грудня 2017 року не зазначив який саме пункт трудового контракту порушено позивачем, обмежившись лише загальною фразою про незадовільну роботу позивача, натомість показники господарської діяльності підприємства, відображені у звіті, свідчать про протилежне. Тому позивач вважає звільнення з роботи незаконним, оскільки за відсутності підстав дострокового розірвання контракту не можливо дати оцінку обґрунтованості звільнення з підстав, передбачених пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Окрім цього, звільнення відбулося в період тимчасової непрацездатності позивача та без отримання попередньої згоди профспілкової організації. ОСОБА_4 просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 230 000 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2018 року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника Артемівське УГГ ПАТ «Донецькоблгаз» з 19 грудня 2017 року. Стягнуто з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2017 року до 18 червня 2018 року в розмірі 154 929 грн. 72 коп. з утриманням податків й інших обов'язкових платежів; у рахунок відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено з посади на підставі пункту 7.3.3 трудового контракту без достатнього обґрунтування підстав звільнення. У протоколі № 12 від 18 грудня 2017 року, на який містяться посилання у наказі № 196-к від 18 грудня 2017 року про розірвання трудового договору (контракту) з позивачем, як на підставу звільнення, не зазначено у зв'язку з чим робота ОСОБА_4 визнана незадовільною, які саме недоліки в діяльності Артемівського УГГ, виявлені за результатами звіту про фінансово-економічну діяльність, стали підставою для прийняття Правлінням ПАТ «Донецькоблгаз» такого рішення.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що припинення трудового договору відбувається з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України). Згідно пункту 7.3.3 контракту, укладеного між сторонами, підставою припинення трудового договору є визнання роботи начальника Управління незадовільною або невиконання ним завдань, поставлених йому за результатами розгляду його звіту. Протоколом Правління ПАТ «Донецькоблгаз» № 12 від 18 грудня 2017 року, за результатами звіту про фінансово-економічну діяльність управління, роботу начальника Артемівського УГГ ОСОБА_4 визнано незадовільною. Таким чином, позивача було звільнено з дотриманням вимог чинного законодавства й на підставі пункту 7.3.3 контракту. Вирішуючи спір, суд першої інстанції помилково вдався до оцінки господарської діяльності підприємства в цілому та його окремих структурних підрозділів, що відповідно до положень трудового контракту та Статуту підприємства належить до виключної компетенції органу Правління ПАТ «Донецькоблгаз».
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що а ні звіт Артемівського УГГ про фінансово-економічну діяльність, а ні протокол засідання Правління ПАТ «Донецькоблгаз», за результатами розгляду цього звіту, який слугував підставою для звільнення позивача, не містять відомостей про те, у чому саме полягає порушення ОСОБА_4 умов трудового контракту, у них не зазначено, які конкретно пункти контракту порушені позивачем та якими доказами це підтверджується. Висновки суду першої інстанції щодо вказаних обставин відносяться не до виключної компетенції Правління відповідача, як це зазначив апеляційний суд, а до повного і всебічного з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд апеляційної інстанції не врахував пояснень позивача, якими він заперечував наявність порушень та своєї вини, а саме того, що Артемівське УГГ, є єдиним Управління в Донецькій області, яке за звітний період 10 місяців 2017 року знизило дебіторську заборгованість населення на 19 391 848 грн., а підставою виникнення збитків в сумі 4 019 800 грн. є наслідком некваліфікованого виконання трудових обов'язків посадовими особами Правління ПАТ «Донецькоблгаз» в частині затвердження відпускних тарифів та постачання газу, що підтверджується як звітом Артемівського УГГ, так і звітами інших Управлінь.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу № 234/560/18-ц із Краматорського міського суду Донецької області.
У листопаді 2018 рокуна адресу Верховного Суду надійшла вищезазначена справа.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 22 липня 2013 року ОСОБА_4 перебував на посаді начальника Артемівського УГГ ПАТ «Донецькоблгаз» (т.1 а.с.8).
20 квітня 2017 року між ПАТ «Донецькоблгаз» та позивачем укладено трудовий контракт, відповідно до умов якого ОСОБА_4 призначається на посаду начальника Артемівського УГГ ПАТ «Донецькоблгаз» на термін з 20 квітня 2017 року по 20 квітня 2020 року на умовах цього Контракту (т.1 а.с.10-15).
13 грудня 2017 року телефонограмою № 472 повідомлено начальника Артемівського УГГ про необхідність прибути до ПАТ «Донецькоблгаз» 18 грудня 2017 року для надання письмового та усного звіту перед Правлінням про фінансово-економічну діяльність Управління за 10 місяців 2017 року, на виконання вимог п.2.2.6 Контракту (т.1 а.с.16).
Згідно Протоколу засідання Правління ПАТ «Донецькоблгаз» № 12 від 18 грудня 2017 року за результатами письмового та усного звіту перед Правлінням про фінансово-економічну діяльність Управління за 10 місяців 2017 року, роботу начальника Артемівського УГГ ОСОБА_4 в