ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №804/15804/15
адміністративне провадження №К/9901/42289/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Авто»
на постанову
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 (суддя Чорна В.В.)
та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 (колегія у складі суддів: Чумак С.Ю., Гімон М.М., Юрко І.В.)
у справі
№ 804/15804/15
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Авто»
до
Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Авто» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002022203 від 07.05.2015 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1947855 грн., в тому числі за основним платежем - 1298570 грн., за штрафними санкціями - 649285 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «САП Технології» за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 та ТОВ «Софт-Навігатор» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 та з 01.05.2014 по 31.07.2014, оскільки вказані висновки обґрунтовані виключно посиланням на дані зустрічних звірок по вказаним контрагентам, без надання належної оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися позивачем до перевірки. Також, на думку позивача, висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2016, залишеною без змін Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності належного документального підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з надання послуг контрагентами ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», врахувавши, що за даними податкової звітності названих контрагентів, в них відсутні необхідні основні засоби та трудові ресурси для надання послуг та виконання робіт по обслуговуванню (впровадженню та налагоджуванню) функцій «Система SАР». Основним видом діяльності зазначених контрагентів є неспеціалізована оптова торгівля, що також свідчить про відсутність у них спеціалізації на виконання зазначеного виду послуг. Також, з наданих позивачем актів надання послуг, складених по взаємовідносинах з ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», неможливо встановити вид, обсяг та період виконання робіт, кількість задіяних трудових ресурсів. Зміст зазначених актів не співпадає зі змістом наданих до перевірки звітів виконавця про надання послуг, а також відсутні дані щодо надання зазначених послуг безпосередніми контрагентами - виконавцями, а саме, ТОВ «Баста Трейд», ТОВ «Капрод», ТОВ «Атланта-Пром», ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», ПП «Діслав». А також те, що головним бухгалтером ТОВ «Гранд Авто» не було надано пояснень на запит податкового органу щодо економічної доцільності використання підприємством програмного забезпечення «Система SAP».
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження всіх фактичних обставин справи, що спричинило неправильне вирішення спору.
В письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Гранд Авто» зареєстровано суб'єктом господарської діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради 18.02.2003, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником податків, в тому числі, з податку на додану вартість.
До видів діяльності даного підприємства належить торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
03.03.2015 відповідачем на адресу позивача направлено запит за вих. №2558/10/04-63-22-0418 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «САП Технології» за період липень-грудень 2014 року та ТОВ «Софт-Навігатор» за період січень-березень, травень-липень 2014 року.
16.03.2015 листом за вих. № 56 позивачем направлено на адресу відповідача пояснення по суті запиту та долучено копії відповідних первинних документів.
18.03.2015 керівником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 ПК України та обставин, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, видано наказ № 175 «Про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гранд Авто», який вручено під особистий підпис головному бухгалтеру ТОВ «Гранд Авто».
З 18 березня по 7 квітня 2015 року посадовими особами відповідача на підставі наказу № 175 від 18.03.2015 з відома директора та головного бухгалтера ТОВ «Гранд Авто» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гранд Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «САП Технології» за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 та ТОВ «Софт-Навігатор» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 та з 01.05.2014 по 31.07.2014 та подальшій реалізації придбаних у вищевказаних підприємств товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015.
Згідно висновків вказаного акта не підтверджено документально реальність здійснення господарських відносин позивача із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «САП Технології», ТОВ «Софт-Навігатор» - ТОВ «Гранд Авто», а також встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме, ТОВ «Гранд Авто» до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «САП Технології», ТОВ «Софт-Навігатор» на загальну суму 1298570 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на зазначену суму.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015 відповідачем на адресу ТОВ «Гранд Авто» винесено податкове повідомлення-рішення № 0002022203 від 07.05.2015 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1947855 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 1298 570 грн., за штрафними санкціями - на суму 649285 грн.
Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем спірного рішення в адміністративному порядку, його залишено без змін.
Судами також встановлено, що між ТОВ «Гранд Авто» та ТОВ «Софт-Навігатор» укладено договір № 28/10/1-2010 від 28.10.2010, предметом якого є надання інформаційних послуг з впровадження системи SAP, а також договір № 25/02-2013 від 25.02.2013, предметом якого є надання послуг з інформаційно-консультативної підтримки Інтернет-сайту.
Між ТОВ «Гранд Авто» та ТОВ «САП Технології» укладений договір №03/06/4 від 03.06.2014, предметом якого є надання інформаційних послуг з впровадження системи SAP, а також договір № 25-08 від 25.07.2014, предметом якого є надання послуг з інформаційно-консультативної підтримки Інтернет-сайту.
Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості послуг за вказаними договорами, отриманих від ТОВ «Софт-Навігатор» за січень-березень 2014 року та за травень-липень 2014 року, а також від ТОВ «САП Технології» за липень-грудень 2014 року та за травень-липень 2014 року, позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.
На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами, позивачем до перевірки надано наступні первинні документи: копії податкових накладних на товар та акти прийняття наданих послуг, а також копії інших документів, а саме, платіжних доручень, звітів виконавця та актів виконання послуг.
Разом з цим, суди, вирішуючи даний спір, взяли до уваги, що до перевірки не було надано первинних документів (крім акту прийому-передачі), що підтверджують купівлю позивачем у 2008 році програмного забезпечення «Система SAP» виробництва Німеччини, яке оприбутковано на бухгалтерський рахунок підприємства.
Договори не містять жодних приписів щодо умов та правил формування вартості наданих послуг. Натомість п. 4.1 Договору містить припис, що така вартість визначається в акті про надання інформаційних послуг. Однак, зі змісту наданих позивачем актів наданих послуг неможливо встановити, яким чином формувалась вартість останніх, оскільки вона вказана в абсолютній сумі без зазначення жодних складових. Разом з тим, у звіті виконавця про надання послуг, який додається до акту вказаний перелік послуг без визначення вартості певної послуги, що також перешкоджає встановленню обставин, яким чином сторонами договору визначалась така вартість.
З актів наданих послуг за різні місяці вбачається, що ціна одних і тих же послуг є різною. У зв'язку з чим змінилась вартість послуг і чи була потреба у їх наданні, позивачем жодних пояснень та доводів суду не надано. Аналогічна ситуація і по інших актах.
Позивачем не надано ні до перевірки, ні судам обох інстанцій жодних доказів, з яких можна встановити факт перемовин чи переписки між сторонами з метою визначення вартості цих послуг.
Водночас аналіз податкової звітності (даних ЄРПН) надав можливість судам зробити висновок про те, ТОВ «САП Технології" та ТОВ «Софт-Навігатор» надавали послуги позивач