Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 487/865/17
провадження № 61-27723св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2017 року у складі судді Корнешової Т. В. та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 01 квітня 2009 року він прийнятий на посаду начальника відділу-начальника штабу цивільної оборони ДП «АМПУ». У 2013 році вказане підприємство було реорганізоване у Миколаївську філію ДП «АМПУ». Наказом від 05 травня 2014 року № 120-о переведений на посаду начальника служби морської безпеки. Наказом від 23 січня 2017 року № 49 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення пунктів 5.1.6 та 5.1.7 Положення «Про службу морської безпеки» ПП-18-13/01-01, виявлені за результатами проведеної перевірки стану охорони Миколаївської філії ДП «АМПУ». Наказом від 03 лютого 2017 року № 108 звільнений за пунктом 3 частиною першою статті 40 КЗпП України, тобто з підстав систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Згідно з наказом його звільнено як раніше притягнутого до дисциплінарної відповідальності за наказом № 49, за висновком про порушення ним пункту 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» та допущеними порушеннями в частині відповідальності за стан технічного захисту інформації в адміністрації порту.
Посилаючись на незаконність наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушень посадових обов'язків він не допускав, профспілковий комітет, членом якого він був, згоди на вказані рішення не надавав, ОСОБА_4 просив скасувати наказ від 23 січня 2017 року № 49 про оголошення догани, наказ від 03 лютого 2017 року № 108 про звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, одноразову винагороду за результатами роботи за 2016 року та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2017 року позов задоволено частково. Скасовано наказ т.в.о. начальника МФ ДП «АМПУ» № 49 від 23 січня 2017 року про оголошення догани ОСОБА_4 Скасовано наказ т.в.о. начальника Миколаївської філії ДП «АМПУ» від 03 лютого 2017 року № 108 про звільнення ОСОБА_4 Поновлено позивача на посаді начальника служби морської безпеки Миколаївської філії ДП «АМПУ». Стягнуто з відповідача на користь позивача 65 642,40 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5 000,00 грн моральної шкоди. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць (20 робочих днів) 16 410,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що наказ від 23 січня 2017 року № 49 про оголошення догани ОСОБА_4, прийнятий із порушенням встановленого порядку, а тому відсутні підстави вважати законним наступне звільнення позивача за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків. Крім того, у надані згоди на звільнення позивача відмовлено профкомом Первинної профспілкової організації листом від 22 лютого 2017 року, і вищим виборним органом профспілки постановою Президії Центральної Ради профспілки робітників морського транспорту від 24 лютого 2017 року. Разом з тим, суд вважав не доведеними вимоги позивача про стягнення одноразової винагороди за результатами роботи за 2016 рік, оскільки підставами для її виплати є певні результати роботи та рішення роботодавця про виплату, а не факт скасування дисциплінарного стягнення.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 20 липня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення одноразової винагороди за підсумками роботи за 2016 рік скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_4 33 657,56 грн одноразової винагороди за підсумками роботи за 2016 рік та 704,00 грн судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що накладаючи на позивача 23 січня 2017 року дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення виявлені 26 серпня 2016 року, відповідач порушив строки застосування дисциплінарного стягнення, визначені статтею 148 КЗпП України, а тому враховуючи, що наказ від 23 січня 2017 року № 49 є незаконним, у зв'язку з відсутністю підстав для застосування дисциплінарного стягнення та порядку його накладення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення одноразової винагороди за підсумками роботи за 2016 рік.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ДП «АМПУ» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 20 липня 2017 року, в якій просило скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Вказує на те, що суд помилково прийшов до висновку про порушення строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки з урахуванням правил про обчислення строку для застосування дисциплінарного стягнення місячний строк починається саме з дня виявлення проступку, а не факту порушення. Виявлення проступку означає не тільки виявлення факту (дії або бездіяльності), але і встановлення працівника, який порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків порушення та причинного зв'язку між порушенням та наслідками, а також вини працівника. Суди також не звернули увагу на те, що позивач «дуже часто» хворів, у зв'язку з чим адміністрацією направлено лист до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням провести перевірку правильності оформлення видачі та продовження листків непрацездатності позивача. Згідно з відповіддю від 25 січня 2017 року № 04-08-149 деякі листи непрацездатності позивача мають значні виправлення, у зв'язку з чим вважаються зіпсованими, а замість цих необхідно отримати дублікати, у зв'язку з чим існує ймовірність підробки таких листів, на що жоден суд уваги не звернув.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справзазначену справу передано до Верховного Суду.
Станом на час розгляду справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою