Постанова
Іменем України
13 лютого2019 року
м. Київ
справа № 207/2838/15-ц
провадження № 61-12839св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року у складі судді Савченка В. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (далі - ПрАТ «ЄСС», Товариство), ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), посилаючись на те, що 10 січня 2015 року приблизно о 08 годині 45 хвилин на вулиці Дніпропетровській, 69 у місті Дніпродзержинську з вини водія ОСОБА_2, який керував належним ОСОБА_3 автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_2. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «ЄСС». Постановою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 лютого 2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Згідно із звітом експертного автотоварознавчого дослідження від 05 лютого 2015 року № 0010/02 витрати на відновлювальний ремонт належного йому автомобіля складають 116 387,67 грн, що перевищує дійсну його вартість до настання ДТП (65 802,18 грн). Оскільки транспортний засіб був фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості автомобіля до ДТП. Страховим полісом передбачено ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000 грн, розмір франшизи - 1 000 грн. Оскільки він має право на отримання від Товариства страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн (з відрахуванням франшизи), то ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язані солідарно сплатити різницю між дійсною вартістю транспортного засобу до настання ДТП і страховим відшкодуванням, а також - спричинену моральну шкоду, яка полягає в тому, що він позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуває психологічний дискомфорт. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ «ЄСС» на свою користь 49 000 грн., а із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 16 802,18 грн як різницю між страховою виплатою і дійсною вартістю транспортного засобу до настання ДТП, а також 10 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ЄСС» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 16 802 грн на відшкодування майнової шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля «Citroen Jumper», 5 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, а також - 3 795,90 грн судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 фізично знищений, то відшкодування шкоди виплачується в розмірі, який відповідає вартості автомобіля до ДТП. Тому страхова компанія зобов'язана сплатити позивачу страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності (з відрахуванням франшизи), а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - різницю між дійсною вартістю транспортного засобу до настання ДТП і страховим відшкодуванням, а також моральну шкоду, яку суд оцінив у розмірі 5 000 грн.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року скасовано. Стягнуто з ПрАТ «ЄСС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 18 751,19 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, 47 050,99 грн та на відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн. В задоволенні решти вимог до ПрАТ «ЄСС», ОСОБА_2 відмовлено. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено повністю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що за змістом статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Відтак, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ПрАТ «ЄСС» на користь ОСОБА_1, становить 18 751,19 грн, що є різницею між вартістю автомобіля до та після ДТП з відрахуванням франшизи (65 802,18 грн - 46 050,99 грн - 1 000 грн). Оскільки винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_2, то відсутні підстави для задоволення позову до ОСОБА_3 Таким чином, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню на відшкодування майнової шкоди 47 050,99 грн, що становить різницю між фактично завданою шкодою та страховим відшкодуванням (65 802,18 грн - 18 751,19 грн). З урахуванням глибини та характеру душевних страждань, яких зазнав позивач, засад розумності, виваженості і справедливості суд оцінив моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У березні 2018 року ОСОБА_2 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути з нього та ОСОБА_3 16 802 грн на відшкодування майнової шкоди. Здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду і вирішуючи справу по суті, Апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та стягнув з нього на відшкодування майнової шкоди 47 050,99 грн. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним (на вказану обставину посилався сам позивач), страхова компанія відшкодовує його власнику шкоду (в межах ліміту відповідальності) у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП. За таких обставин ПрАТ «ЄСС» повинна сплатити ОСОБА_1 49 000 грн, а він - 16 802,18 грн, тобто різницю між фактично завданою шкодою та страховим відшкодуванням (65 802,18 грн - 49 000 грн). Стягнута з нього сума на відшкодування моральної шкоди є занадто великою.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі і витребувано її матеріали з Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
10 квітня 2018 року справа № 207/2838/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 213 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року), та статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 214 ЦПК України 2004 року та частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Судами встановлено, що 10 січня 2015 року приблизно о 08 годині 45 хвилин на вулиці Дніпропетровській, 69 у місті Дніпродзержинську з вини водія ОСОБА_2, який керував належним ОСОБА_3 автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль «Citroen Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Постановою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 лютого 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), частиною першою статті 130 (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння) КУпАП.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «ЄСС», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0049129 (далі - Поліс).
Згідно з цим Полісом забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становила 50 000 грн, розмір франшизи - 1 000 грн.
12 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «ЄСС» з повідомленням про ДТП.
Звітом з визначення майнового збитку, спричиненого власнику к