Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 761/1989/14-ц
провадження № 61-8св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Шандрівська сільська рада Миронівського району Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочерга Ганна Григорівна, приватний нотаріус Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко Ірина Іванівна, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката Кіяна АртураВасильовича, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Шандрівська сільська рада Миронівського району Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочерга Г. Г., приватний нотаріус Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І. І. ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на житлове приміщення та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що вона як спадкоємець за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_15 не змогла отримати свідоцтво про право власності, оскільки під час оформлення спадщини їй стало відомо, що спадкове майно, зокрема квартира АДРЕСА_1, була відчужена незаконним шляхом без волевиявлення ОСОБА_15, за довіреністю, яку останній не видавав.
Вважала, що невстановлені особи підробили довіреність від імені ОСОБА_15 на ім'я ОСОБА_5, яка була нібито посвідчена 25 грудня 2004 року головою Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області ОСОБА_16 за № 873. Вказувала, що ОСОБА_15 в оформленні довіреності участі не приймав, оскільки був у важкому стана внаслідок онкологічного захворювання і на наступний день помер, та жодних осіб на оформлення довіреності від свого імені не уповноважував. Згідно із частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення. З копії довідки Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області № 891 вбачається, що довіреність від імені ОСОБА_15 на ім'я ОСОБА_5, яка зазначена у договорі купівлі-продажу квартири від 17 листопада 2005 року, Шандрівською сільською радою Миронівського району Київської області не посвідчувалась та у книзі реєстрації відсутня.
Після смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_5, діючи від імені померлої особи, видав довіреність на ім'я ОСОБА_6, яка посвідчена 13 серпня 2005 року приватним нотаріусом Коростишівського нотаріального округу Яворенко І. І., та зареєстрована у реєстрі за № 2203, дублікат якої видано 07 листопада 2005 року приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І. І., та зареєстровано у реєстрі за № 2982.
ОСОБА_6 від імені померлого ОСОБА_15 уклав договір купівлі-продажу квартири із ОСОБА_7 Цей договір було посвідчено 07 листопада 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Гнідюком О.Б. та зареєстровано у реєстрі за № 14795.
Потім ОСОБА_7 уклав договір купівлі-продажу квартири із ОСОБА_13 Цей договір був посвідчений коли квартира знаходилася під арештом, а саме 30 листопада 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Кочергою Г. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 3167.
21 березня 2007 року, ігноруючи ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2005 року та постанову відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 05 грудня 2005 року про накладання арешту на вказану квартиру, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві передав вищезазначену квартиру на реалізацію з прилюдних торгів, на виконання виконавчого листа, виданого 14 липня 2006 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_13 (на той час власника квартири) на користь ОСОБА_17 боргу у розмірі 1 136 920 грн.
06 червня 2007 року під час дії арешту, який скасовано ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2008 року, Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» були проведені прилюдні торги з реалізації вищезазначеної квартири, яка була продана ОСОБА_12
25 лютого 2013 року ОСОБА_12 уклала договір купівлі-продажу квартири із ОСОБА_8
Позивач указувала, що всі незаконні дії пов'язані з відчуженням квартири відбувалися у той час, коли її дійсний власник вже помер та існувала судова заборона на відчуження квартири, а вона в установленому законом порядку оформлювала зазначену квартиру у власність у порядку спадкування за заповітом.
Зазначала також, що ОСОБА_8 не є добросовісним набувачем спірної квартири, оскільки на момент придбання квартири з прилюдних торгів ОСОБА_12 та у подальшому її відчуження ОСОБА_8 існував спір щодо визнання прилюдних торгів недійсними за її позовом, пред'явленим у лютому 2010 року, та у державному реєстрі був запис щодо заборони відчуження квартири.
Вважала нікчемними довіреності, на підставі яких квартира вибула з володіння ОСОБА_15 без його волі, оскільки відсутня подія посвідчення документа, оформленого як довіреність.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд: встановити нікчемність посвідчення 25 грудня 2004 року головою Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області ОСОБА_16 за № 873 довіреності від імені ОСОБА_15 на ім'я ОСОБА_5; встановити нікчемність перепосвідчення 13 серпня 2005 року приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І. І. (зареєстровано у реєстрі за № 2203) після смерті ОСОБА_15 довіреності від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 07 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_6 від імені ОСОБА_15 та ОСОБА_7, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ГнідюкомО. Б.та зареєстрований у реєстрі за № 14795; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 та витребувати цю квартиру з чужого незаконного володіння.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2017, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року, закрито провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 07 листопада 2005 року, укладеного між ОСОБА_6 від імені ОСОБА_15 та ОСОБА_7
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсною з моменту вчинення довіреність від імені ОСОБА_15 на ім'я ОСОБА_5, посвідчену 25 грудня 2004 року головою Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області ОСОБА_16 за № 873.
Визнано недійсною з моменту вчинення довіреність від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6, посвідчену 13 серпня 2005 року приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І. І. та зареєстровану у реєстрі за № 2203, дублікат якої видано 07 листопада 2005 року приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Яворенко І. І. та зареєстровано у реєстрі за № 2982.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_15, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Витребувано на користь ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 з незаконного володіння ОСОБА_8
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що довіреність від 13 серпня 2015 року, якою ОСОБА_5, діючи від імені ОСОБА_15, уповноважив ОСОБА_6 керувати та розпоряджатися усім майном ОСОБА_15, була укладена вже після смерті останнього, тому позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсними з моменту вчинення довіреностей суд вважав обґрунтованими.
З огляду на те, що позивач не відмовлялася від спадщини, а нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру після смерті ОСОБА_15, суд дійшов висновку про необхідність визнання за ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_15, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки іншого способу захисту та поновлення права позивача не існує.
Врахувавши ту обставину, що майно вибуло з володіння позивача, як спадкоємця померлого власника, не з її волі й не з волі спадкодавця, суд вважав, що позивач як спадкоємець майна, що залишилося після померлого власника, має право на витребування із незаконного володіння спірної квартири, що перебуває у власності ОСОБА_8
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката Кіяна А. В., залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну правову оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі статтями 12, 81, 263 ЦПК України, а у рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права, тому немає підстав для його зміни чи скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_8 - адвокат Кіян А. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами формально розглянуто справу на користь позивача, не досліджено усіх обставин справи та не надано належної оцінки всім зібраним у справі доказам. Суди не вказали, чим підтверджується відсутність волевиявлення ОСОБА_15 на видачу 25 грудня 2004 року довіреності на ім'я ОСОБА_5
Зазначає, що судами не досліджено оригінал спірної довіреності та не встановлено місце її знаходження, а пояснення Шандрівської сільської ради від 12 березня 2015 року, які покладені в основу судових рішень, надані після спливу більше 10 років з дати посвідчення довіреності та на підставі нечіткої копії.
Вважає, що обставини, на які посилається позивач, не є підставою для визнання правочину недійсним. Судами не вказано, яким чином наведені нею факти впливають на дійсність довіреності від 25 грудня 2004 року та яким чином вони свідчать про порушення чинного законодавства під час її посвідчення.
Суди взагалі не дослідили обставин посвідчення довіреності від 13 серпня 2005 року та не перевірили підстави визнання цієї довіреності недійсною.
Районним судом, з висновками якого погодився й апеляційний суд, не враховано, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем квартири, оскільки придбала її за відплатним договором в особи, яка теж мала право на її відчуження, тому квартира не може бути у неї витребувана. Також посилається на те, що квартира придбана ОСОБА_12 на прилюдних торгах, а в подальшому нею, тому суди безпідставно не застосували частину другу статті 388 ЦК України.
Вказує, що висновок суду в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності суперечить положенням статтям 330, 388, 392 ЦК України, так як з позовом про визнання права власності може звернутися тільки власник такого майна, а позивач ніколи власником спірної квартири не була.
Посилається на сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено у суді першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, оскільки суди дослідили всі вказані у ній обставини та надали їм належної правової оцінки. Наявні у матеріалах справи докази як окремо, так і в сукупності свідчать про те, що довіреність від 25 грудня 2004 року ОСОБА_15 на ім'я ОСОБА_5 не видавалась та Шандрівською сільською радою Миронівського району Київської області ніколи не посвідчувалася.
Вказує, що вона в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_15, у зв'язку з чим у неї виникли речові права на спірну квартиру, тому вона мала право на звернення до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, а доводи заявника про зворотне не відповідають нормам матеріального права.
Вважала, що посилання ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на неправильне застосування положень статей 330, 388, 392 ЦК України є необґрунтованими.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_8 - адвоката Кіяна А. В. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою