ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 826/20092/16
адміністративне провадження № К/9901/60402/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/20092/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Дивосвіт» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішень;
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Дивосвіт» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Васильченко І. П.) від 27 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Земляної Г. В., Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О.) від 22 травня 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Дивосвіт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просило:
А) визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:
- від 17 липня 2014 року № 267 про відмову в задоволенні заяви у переоформленні ліцензії на мовлення від 19 лютого 2003 року НР № 0522-м та про застосування санкцій у вигляді оголошення попередженню та визнати протиправним;
- від 24 липня 2014 року № 489 про застосування санкцій у вигляді оголошення попереджень;
Б) стягнути з Державного бюджету України судові витрати, пов'язані з розглядом даного спору.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Дивосвіт» (далі - ТОВ «ТРК «Дивосвіт») залишено без розгляду на підставі ст.123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Дивосвіт» звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить;
- зупинити дію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2018 року та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року;
- скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
4. Ухвалами Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2018 року та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/20092/16.
5. 24 жовтня 2018 року від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
6. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 липня 2014 року Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення у відношенні TOB «ТРК «Дивосвіт» прийнято рішення № 267, яким позивачу відмовлено у задоволенні заяви про переоформлення ліцензії на мовлення від 19 лютого 2003 року HP № 0522-м та оголошено попередження, у зв'язку з порушенням ч. 7 ст. 27, ч. 8 ст. 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
8. 24 липня 2014 року Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення прийнято рішення № 489, яким визнано порушення TOB «ТРК «Дивосвіт» абз. 4, 6 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 28 Закону України «Про інформацію» та оголошено попередження.
9. 21 липня 2014 року Національною радою на адресу TOB «ТРК «Дивосвіт» рекомендованим листом із зворотнім повідомленням про вручення було надіслано розпорядження про усунення порушень законодавства від 21 липня 2014 року. До відповідного розпорядження додавалась копія рішення від 17 липня 2014 року № 267. Проте, лист було повернуто до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення із зазначенням того, що адресат за відповідною адресою не значиться.
Копію рішення від 24 липня 2014 року № 489 було передано TOB «ТРК «Дивосвіт» представником Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення нарочно /а. с. 18-20/.
10. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в Окружному адміністративному суді міста Києва розглядалась справа № 826/10933/16 за позовною заявою TOB «ТРК «Дивосвіт» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішень від 17 липня 2014 року № 267 та від 24 липня 2014 року № 489, за результатами розгляду якої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року задоволено клопотання позивача про відкликання позовної заяви та залишено позовну заяву без розгляду.
11. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року по справі № 826/16462/16, позов TOB «ТРК «Дивосвіт» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними та скасування рішень від 17 липня 2014 року № 267 та від 24 липня 2014 року № 489 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду та керуючись ст. 122, 123 КАС України, зазначив про пропуск позивачем, встановленого КАС України, шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом для захисту свого порушеного права та про відсутність поважних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- всупереч вимогам Інструкції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про порядок здійсненна перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20 листопада 2003 року № 1481, та ст. 75 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», рішення від 17 липня 2014 року № 267 та від 24 липня 2014 року № 489, прийняті Нацрадою у відношенні ТОВ «ТРК «Дивосвіт», не були вручені позивачу (у відповідача відсутні жодні документи, які б підтверджували факт отримання даних документів), у зв'язку з цим, керівництво позивача не було ознайомлено з актом моніторингу та вищезазначеними рішеннями;
- позивачу стало відомо про існування рішень від 17 липня 2014 року № 267 та від 24 липня 2014 року № 489 лише 27 вересня 2016 року, після того як позивач направив запит до Нацради про отримання доступу до публічної інформації та у відповідь на який отримав копії вказаних рішень;
- позивач звернувся до суду з позовом про оскарження прийнятих відповідачем рішень 21 грудня 2016 року, що свідчить про дотримання ТОВ «ТРК «Дивосвіт» строків, передбачених КАС України для звернення до адміністративного суду з метою захисту порушених прав та інтересів;
- відповідач «факт обізнаності» позивача про вищевказані рішення необґрунтовано пов'язує з копією конверта, який повернувся за закінченням терміну зберігання:
1) відсутній опис вкладень направлених Нацрадою листів, тобто відсутні жодні докази, які підтверджували, що саме оскаржувані рішення були направлені на адресу ліцензіата;
2) повернення конверту доводить факт неповідомлення ліцензіата про прийняті Нацрадою оскаржувані рішення про застосування санкцій;
3) Нацрада не довела, що використала всі способи повідомлення ліцензіата, використовуючи засоби зв'язку, які містяться у відкритому доступі (в ліцензії, ліцензійній справі, ЄДРПОУ): електронні адреси, контактні номери телефонів ліцензіата та його представника;
- в мате