ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №805/17033/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційної скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 (головуючий суддя - Жаботинська С.В., судді - Лях О.П., Попов В.В.)
у справі № 805/17033/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» (далі -Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2013, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДПІ під час проведення перевірки дійшла помилкового висновку про те, що Товариство є платником вказаного податку.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 23.12.2013 (суддя Михайлик А.С.) позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 № 398/22-013/20042839 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на 17 640,59 грн.
Натомість Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 05.02.2014 скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2013. При цьому скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2014 відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства та витребувано справу з Донецького окружного адміністративного суду.
ДПІ у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 законною та обґрунтованою, тому касаційну скаргу Товариства просила залишити без задоволення.
На вимогу Вищого адміністративного суду України ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2016 відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження, за наслідками якого частково відновлено втрачене судове провадженні в адміністративній справі № 805/17033/13-а.
11.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено акт від 06.06.2013.
У вказаному акті викладено висновок податкового органу про виявлення під час перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, а саме: підпункту 240.1.3 пункту 240, підпункту 242.1 пункту 242.1 статті 242, пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України, що призвели до заниження екологічного податку на суму 15 478,11 грн., у тому числі за періодами: