ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №820/6043/16
адміністративне провадження №К/9901/148/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 (суддя Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 (головуючий суддя Старостін В.В., судді: Резнікова С.С., Бегунц А.О.)
у справі №820/6043/16 за позовом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Центральна ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернулася до адміністративного суду з позовом до ТОВ «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» про стягнення податкового боргу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» звернувся звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають дійсності, а тому судові рішення підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що немає заборгованості, всі платежі були проведені вчасно у відповідності до сум, задекларованих у відповідних податкових накладних. Як вважає відповідач, вимога позивача про стягнення боргу за поданими деклараціями є протиправною, всі необхідні документи останній подав до суду. Крім цього, відповідач вказує, що вимоги стосуються іншої заборгованості по податковому повідомленню-рішенню, яке оскаржено у касаційному порядку.
У свою чергу, податковим органом подано до суду відзив на касаційну скаргу, у якому позивач зазначає, що податковий борг у відповідача виник з податку на додану вартість із вироблених товарів і послуг на підставі податкових повідомлень-рішень, податкових декларацій, уточнюючого розрахунку до декларації, нараховано штрафні санкції та пеню. Позивач вказує, що на підставі постанови суду, якою визнано правомірним винесення податкового повідомлення-рішення, сума боргу була поновлена та відображена в інтегрованій картці платника. У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Центральна ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області не погоджується з касаційною скаргою відповідача та просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2019 попередній розгляд справи призначено на 12.02.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який виник на підставі:
податкового повідомлення-рішення від 02.12.2014 №0000752211 у сумі 3823,13грн.;
податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 №0004491510 у сумі 24,03грн.;
податкової декларації від 22.08.2016 №9151538192 у сумі 516,00грн.;
податкової декларації від 20.07.2016 №9125245074 у сумі 12626,00грн.;
податкової декларації від 21.06.2016 №9102594109 у сумі 10934,00грн.;
податкової декларації від 18.09.2015 №9194183164 у сумі 14191,00грн.;
податкової декларації від 20.08.2015 №9175960596 у сумі 12116,00грн.;
податкової декларації від 22.06.2015 №9129813168 у сумі 4440,00грн.;
податкової декларації від 16.07.2015 №9149747795 у сумі 9119,00грн.;
уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ №9129913281 за 01.04.2015 у сумі 242,00грн.;
штрафні санкції у сумі 5966; пеня у сумі 13762,28грн.
Податковим органом визначено загальну суму заборгованості платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 87759,44грн.
Центральна ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
Судами з'ясовано, що у період з 05.11.2014 по 12.11.2014 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ «Юрполіс-Компані» та ТОВ «Філакс» щодо придбання товарів (робіт, послуг) за період липень 2014 року та подальшого використання у власній господарській діяльності або реалізації, за наслідками якої складено акт від 19.11.2014 №4188/20-33-22-01-07/39069028.
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 №0000752211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 57068,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 14267,00грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015, яка набрала законної сили, у справі №820/19950/14 залишено без задоволення адміністративний позов ТОВ «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» до Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2014 №0000752211.
На підставі судового рішення сума боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням 03.06.2015 була поновлена та відображена в інтегрованій картці платника. З урахуванням часткової сплати податкового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням від 02.12.2014 №0000752211 сума податкового боргу становить 3823,13грн.
Також, як встановлено судами, 20.08.2015 контролюючим органом проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2015 №162/20-33-15-01-08/39069028.
На підставі висновків акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 №0004291510, яким нараховано суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, яка складає 24,03грн. Доказів оскарження чи скасування вказаного рішення в матеріалах справи не міститься.
Крім того, підприємством самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації: від 22.08.2016 №9151538192, від 20.07.2016 №9125245074; від 21.06.2016 №9102594109; від 18.09.2015 №9194183164; від 20.08.2015 №9175960596; від 22.06.2015 №9129813168; від 16.07.2015 №9149747795; уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ № 9129913281 за 01.04.2015.
З інтегрованої картки платника податків ТОВ «Ремонтно-торгівельне підприємство «СНАБСЕРВІС» вбачається, що за відповідачем рахується нарахована контролюючим органом пеня в розмірі 13762,28грн.
У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом встановленого строку, позивачем винесено податкову вимогу від 30.12.2015 №10082-23.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.18, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Пл