ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2019 року
Київ
справа №820/6667/17
адміністративне провадження №К/9901/54393/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 (головуючий суддя: - Бабаєв А.І.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 (колегыя суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді - Подобайло З.Г., Григорова А.М.)
у справі №820/6667/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕСЕНС ІТ»
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕСЕНС ІТ» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДФС) від 20.12.2017 та про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення в діях Товариства порушення ст. 24 КЗпП України.
Позов мотивовано тим, що під час проведеної перевірки ДФС дійшла помилкового висновку про те, що Товариством визначено податкові зобов'язання за наслідками господарської діяльності з порушенням приписів Податкового Кодексу України. Крім того, відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що при прийнятті на роботу працівників Товариством порушено вимоги КЗпП України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006801316 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 8 159, 47 грн.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006811316 про нарахування штрафних санкцій у сумі 510 грн. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003911402 від 20.12.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 2 709 750, 50 грн. та про визнання протиправними дій ДФС щодо визначення порушення ст. 24 КЗпП України відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 апеляційну скаргу ДФС залишено без задоволення та задоволено апеляційну скаргу Товариства. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003911402 скасовано та задоволено позов. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 залишено без змін.
Не погодившись з судовим рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції, змінити рішення Харківського окружного адміністративного суду та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову неправильно оцінивши докази, залучені то матеріалів справи та обставини справи.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина судового рішення повинна містити посилання на докази, відхилені судом, мотиви їх відхилення та мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає в зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 складено акт від 27.11.2017.
З урахуванням розгляду заперечень Товариства на акт перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:
- п.138.8, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 375 619 грн.;
- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 589 962 грн.;
- ст.24 КЗпП України, а саме - підприємством було допущено до роботи 6 працівників без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття таких працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку і сум утриманих з них податку (форма №1ДФ) за 1, 2, 3, 4 квартали 2015 року; 1, 2, 3, 4 квартали 2016 року; 1, 2 квартали 2017 року подано з недостовірними відомостями, а саме з ознакою застосування податкової соціальної пільги до доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку у вигляді заробітної плати, які заяв на застосування пільги не надавали;
- ст.169, п.п. «а», п.176.2 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 4311, 39 грн.
На цій підставі відповідачем 20.12.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:
-№ 0003911402, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 2 709 750 грн. (основний платіж - 1 965 581 грн., штрафні санкції - 744 169, 50 грн.);
-№ 0006801316, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 8 159, 47 грн. (основний платіж - 4 311, 39 грн., штрафні санкції - 3142, 19 грн., пеня - 705, 89 грн.);
-№ 0006811316, яким Товариству нараховано штрафні санкції у сумі 510 грн.
Судові рішення щодо відмови в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006811316 про нарахування штрафних санкцій у сумі 510 грн. та про визнання протиправними дії ДФС щодо визначення порушення Товариством вимог ст. 24 КЗпП України не оскаржуються, відтак не є предметом касаційного перегляду.
Свої дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003911402, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 2 709 750 грн., ДФС обґрунтовує відсутністю у позивача належних доказів реального виконання укладених між Товариством та його контрагентами робіт.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання