ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1485/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
позивача - Симон О.Ю.
відповідача 1.- адвокат Утіралова А.М.
відповідача 2 - адвокат Пільх А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 03.09.2018
у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. (головуючого), Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф.
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 19.06.2018
у складі судді: Плотницької Н.Б.
у справі № 910/1485/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут геоінформатики"
про визнання недійсним правочину,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" про визнання недійсним іпотечного договору № 336 від 27.03.2017.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 по справі №910/1485/18 позов задоволено повністю.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 вказані апеляційні скарги залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 по справі №910/1485/18 без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
5. 24.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 910/1485/18.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/1485/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Кушніра І.В., судді - Мачульського Г.М., судді - Краснова Є.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.09.2018.
7. 24.09.2018 (згідно з реєстраційним штампом) Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Резерв" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 910/1485/18.
8. Протоколом передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 24.09.2018 у справі №910/1485/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 910/1485/18. Призначено касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 910/1485/18 до розгляду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2018 задоволено заяву суддів Касаційного господарського суду Кушніра І.В. (головуючого), Мачульського Г.М., Міщенка І.С. про самовідвід у справі № 910/1485/18. Справу № 910/1485/18 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.11.2018 № 2907, у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Кушніра І.В., Мачульського Г.М., Міщенка І.С., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1485/18.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" у справі № 910/1485/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В, судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.11.2018.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" у справі № 910/1485/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В, судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.11.2018.
14. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2018 прийнято касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 910/1485/18 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В, судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В.; призначено розгляд касаційних скарг на 12.12.2018 об 11 год. 15 хв.
15. Разом з тим, розгляд касаційних скарг призначений на 12.12.2018 об 11 год. 15 хв. не відбувся у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді - Білоуса В.В.
16. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2018 призначено розгляд касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" на 30.01.2019 об 11 год. 15 хв.
17. В судовому засіданні 30.01.2019 було оголошено перерву до 15 год. 30 хв. 06.02.2019.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
18. Не погодившись з вказаними рішеннями відповідачами подано касаційні скарги в яких останні просять скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
19. Касаційні скарги мотивовано наступним.
19.1 Судами попередніх інстанцій не вказано загальну обставину через яку відповідачі не могли укласти договір іпотеки та не зазначили яке саме право позивача порушено та в чому полягає його порушення.
19.2 Судами попередніх інстанцій не задоволено клопотання про витребування доказів.
19.3 Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доказам у справі.
19.4 Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" на приміщення підтверджується наявністю окремого реєстраційного номеру, виготовленого технічного паспорта та окремої інвентаризаційної справи.
19.5 Позивач ще в 1995 році актом передав майно, яке зазначено в оспорюваному договорі іпотеки, до статутного капіталу ТОВ "Денді-Карбон".
19.6 Представники відповідачів в судовому засіданні 30.01.2019 підтримали касаційні скарги з підстав викладених в них.
19.7 В судове засідання 06.02.2019 представник позивача Твердохлєбов Є.Г. не з'явився.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
20. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.
21. Представники позивача в судовому засіданні 30.01.2019 проти касаційних скарг заперечили з підстав викладених у відзиві.
22. Ліквідатор ТОВ "Денді-Карбон" в судовому засіданні 30.01.2019 підтримав касаційні скарги мотивуючи свої доводи тим, що даний спір повинен бути розглянутий в межах справи про банкрутство ТОВ "Денді-Карбон".
23. 04.02.2019 від позивача до Верховного Суду надійшли письмові пояснення.
24. В судове засідання 06.02.2019 ліквідатор ТОВ "Денді-Карбон" - Родь А.О. не з'явився.
Позиція Верховного Суду
25. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
26. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
27. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Резерв" (іпотекодержатель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 337 (далі - Договір іпотеки). Відповідно до умов Договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю, в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором безпроцентної позики від 24.03.2017, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення 3 (третьої) та 4 (четвертої) секції загальною площею 3 000,00 кв.м., обладнанні необхідними комунікаціями, зокрема: електропостачання, водопостачання, каналізація, центральне опалювання, що розташовані за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 1, та належить іпотекодавцю на праві власності, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2009, постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2010, постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2010 у справі № 18/14-50/323. Право власності на нежитлові приміщення 3 (третьої) та 4 (четвертої) секції зареєстровано 03.06.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 14833126. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 911460380382.
29. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
30. Згідно статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
31. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057 Цивільного кодексу України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" тощо.
32. Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
33. Відповідно до частини п'ятої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 по справі № 18/492-40/110-61/20 встановлено, що станом на 27.08.2005 право власності на будівлю по провулку Лабораторному, 1 в м. Києві зареєстроване на праві спільної часткової власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" (50/100 частин), Товариством з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" (42/100 частин) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп-96" (8/100 частин).
35. Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), що виникає з підстав не заборонених законом. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
36. Згідно статті 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
37. Статтями 365 та 366 Цивільного кодексу України встановлені випадки та порядок припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності.
38. Постановою від 18.01.2010 Київського апеляційного господарського суду по справі №18/142-50/323 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2009 змінено шляхом викладення п.п. 1, 2 резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" право власності