ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/21154/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд",
відповідач - Приватне підприємство "Торговий дім "Євротрейд"
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 11.09.2018
у складі колегії суддів: Чорна Л.В. (головуючий), Куксов В.В., Разіна Т.І.
та рішення Господарського суду міста Києва
від 16.04.2018
у складі судді Плотницької Н.Б.
у справі № 910/21154/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд"
до Приватного підприємства "Торговий дім "Євротрейд"
про стягнення 764 550 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 07.12.2018 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/21154/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/21154/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 21.12.2018.
3. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/21154/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2018.
4. Ухвалою від 28.12.2018 Верховний Суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №910/21154/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд" та ухвалив здійснити перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тейлормейд" (далі - позивач, ТОВ "Тейлормейд", скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Торговий дім "Євротрейд" (далі - ПП "Євротрейд", відповідач) про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 764 550 грн. за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню №2480-С від 14.04.2016.
6.1. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Тейлормейд" зазначило, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню №2480-С від 14.04.2016 не виконав взятих на себе зобов'язань з виготовлення, поставки і монтажу меблів у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з повернення позивачу суми попередньої оплати на суму 764 550 грн.
Короткий зміст рішення першої інстанції
7. Рішенням від 16.04.2018 Господарський суд міста Києва у задоволенні позову ТОВ "Тейлормейд" про стягнення з ПП "Торговий дім "Євротрейд" попередньої оплати в розмірі 764 550 грн. за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню №2480-С від 14.04.2016 відмовив.
7.1. Суд першої інстанції встановив обставини укладення договору на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню №2480-С 14.04.2016 між ТОВ "Тейлормейд" (замовник за договором) та ПП "Торговий дім "Євротрейд" (виконавець за договором), відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю виконати роботи по виготовленню меблів за індивідуальним замовленням з матеріалів виконавця за ескізами (додаток №2 до цього договору) і специфікації (додаток угода №1 до цього договору), згідно з технологією і в обумовлений термін. При цьому, як встановлено місцевим судом, на виконання умов договору позивачем здійснено попередню оплату за договором в розмірі 764 550 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №266 від 15.04.206 на суму 200 000 грн., №268 від 21.04.2016 на суму 187 000 грн. та №283 від 18.05.2016 на суму 377 550 грн. Крім того, місцевим судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо виготовлення поставки та монтажу меблів по індивідуальному замовленню в обумовлені строки, 13.04.2017 кур'єрською доставкою "КСД" позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. №130417 з вимогою виготовити та змонтувати всі меблі у строк до 31.05.2017 та/або повернути замовнику сплачені кошти на суму 764 550 грн. у строк до 07.05.2017 та/або відмовитися від укладеного договору, а 06.11.2017, у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в обумовлені строки, позивач направив на адресу відповідача повідомлення №06-11/17 про розірвання договору в односторонньому порядку.
7.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд, з посиланням на статті 11, 509, 526, 612, 613, 629, 651, 653, 837, 843, 846, частину 2 статті 849 ЦК України, статтю 193 ГК України, виходив з того, що замовник в порушення умов договору не виконав взятих на себе зобов'язань в частині здійснення попередньої оплати на суму 202 950 грн., у зв'язку з чим в силу норм статті 613 ЦК України та положень розділу 2 договору термін виготовлення меблів збільшується на кількість днів затримки оплати авансу до обумовленого розміру передоплати. При цьому, місцевий суд зазначив, що оскільки замовником порушено умови договору, у виконавця, з огляду на приписи статей 612, 613 ЦК України, не виникло обов'язку здійснювати передбачені договором роботи в обумовлений строк, що свідчить про відсутність у позивача права на відмову від договору підряду та відсутність права вимагати повернення здійсненої передоплати за договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою від 11.09.2018 Київський апеляційний господарський суд, з посиланням на статті 610, 629, 653, 843, 846, 849, 853, 854 ЦК України та статтю 188 ГК України, апеляційну скаргу залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 залишив без змін .
8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- згідно з абзацом 1 розділу 2 договору сторони погодили, що базовий строк виготовлення меблів за позиціями відповідно до додатка №1: №11, №25, №27 - до 30.06.2016, №1 - №10, №12 - №24, №26, №28 - №30 - до 31.07.2016. При цьому, сторони погодили, що термін виготовлення меблів збільшується на кількість днів затримки доплати авансу до обумовленого розміру передоплати, неготовності самого приміщення до проведення такого виміру, ненадання замовником виконавцю повних даних про вбудовану в меблі техніку, а також окремо стоячої техніки, комунікаціях в місці розташування меблів, виникнення змін за результатами технологічного виміру або з ініціативи замовника, до моменту їх погоджень, ненадання повної інформації про вбудовану техніку, мийку і комунікації в місці розташування меблів, а також інформацію про товщину і матеріали стін, затверджених зразків (кольору, виду, фактури, конструкції, іншого);
- судом встановлено, що позивач в порушення умов договору здійснював попередню оплату з порушенням встановлених строків (387 000 грн. до 20.04.2016, 387 000 грн. до 15.05.2015 та 196 500 грн. до 15.06.2015 включно з ПДВ), оскільки фактично було перераховано: 200 000 грн. (15.04.2016) + 187 000 грн. (21.04.2016) + 377 550 грн. (18.05.2016) = 764 550 грн.
Однак, суму авансу, яка мала бути сплачена до 15.06.2015, а саме 202 950 грн., позивач взагалі не вніс, що відповідно до умов договору надає відповідачу право збільшити термін виготовлення меблів.
Апеляційний суд зазначив, що оскільки позивач сам прострочив виконання зобов'язання, то прострочення відповідача не настало, що унеможливлює розірвання договору №2480-С від 14.04.2016 в односторонньому порядку відповідно до статті 849 ЦК України. Також, за висновком апеляційного суду, позивач нормативно не обґрунтував вимогу про повернення попередньої оплати.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивач у справі)
9. Скаржник доводив, що зосередившись на з'ясуванні підстав для відмови позивача від договору підряду відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, суди залишили поза увагою частину 4 статті 849 ЦК України, яка передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Крім того, скаржник зазначив, що посилання господарських судів на прострочення кредитора в спірних правовідносинах як на одну з підстав відмови в задоволенні позову є безпідставним, оскільки такі обставини мають значення для визначення підстав для стягнення збитків за порушення зобов'язання і не входять до предмета доказування у спорі про повернення авансу за договором підряду.
9.1. Скаржник, з посиланням на статті 651, 653, 849 ЦК України, аргументував, що одностороння відмова від договору не потребує узгодження з відповідачем, а договір №2480-С від 14.04.2016 є припиненим з моменту надіслання підряднику повідомлення про розірвання договору підряду, тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що прострочення позивача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
10. Цивільний кодекс України
Частина 1 статті 651 - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 3 статті 651 - у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частина 1 статті 653 - у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Частина 2 статті 653 - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Частина 3 статті 653 - у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частина 4 статті 653 - сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 5 статті 653 - якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Частина 1 статті 837 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 2 статті 837 - договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частина 2 статті 849 - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Частина 4 статті 849 - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
11. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 3 статті 74 - докази подаються ст