Постанова
Іменем України
14 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 161/9041/17-ц
провадження № 61-28025св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
ОлійникА. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Луцька міська рада Волинської області, Виконавчий комітет Луцької міської ради Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2017 року у складі судді Кирилюк В. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Стрільчука В. А., Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Луцької міської ради Волинської області, Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що позивач має право безплатного проїзду у транспорті загального користування відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» та від 16 серпня 1994 року за № 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354». Однак рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 грудня 2015 року № 725-1 протиправно не віднесено до переліку категорій громадян, яким у 2016 році додатково надавались безоплатні та бездотаційні послуги при здійсненні перевезення пасажирів у автобусах на міських маршрутах, інвалідів третьої групи, до якої він належить, чим йому завдано майнову та моральну шкоду.
З огляду на зазначене позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь завдану йому шкоду у розмірі 3 720,00 грн, яка полягає у витратах за проїзд у міському автобусному транспорті з червня 2015 року по червень 2017 року та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, яких він зазнав внаслідок прийняття протиправного рішення та бездіяльності відповідачів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року, в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що на день розгляду судами справи рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 грудня 2015 року № 725-1 «Про перелік громадян, яким додатково надаватимуться пільги при здійсненні перевезень пасажирів у автобусах на міських маршрутах у м. Луцьку у 2016 році» незаконним не визнане та не скасоване, позивач з такими позовними вимогами не звертався, тому підстави для задоволення позову відсутні. Позивачем не доведено та не підтверджено завдання йому майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 листопада 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано постанову Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» та від 16 серпня 1994 року № 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354».
Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено докази у повному обсязі, не розглянуто клопотання позивача щодо зобов'язання на підставі статті 211 ЦПК України 2004 року Луцької міської ради привести у відповідність до постанов Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 року та від 17 травня 1993 року рішення від 21 грудня 2016 року «Про пільгові категорії громадян, яким додатково надаватимуться пільги при здійсненні перевезень пасажирів у автобусах на міських маршрутах у м. Луцьку у 2017 році», шляхом доповнення вказаного рішення пільговими категоріями пенсіонерів за віком, інвалідів.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, щорішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 грудня 2015 року за № 725-1 затверджено перелік громадян, яким у 2016 році будуть додатково, крім держзамовлення на соціально значущі послуги, надаватись безоплатно та бездотаційно послуги при здійсненні перевезень пасажирів у автобусах на міських маршрутах (при пред'явленні відповідного посвідчення).
Вказаним рішенням не передбачено надання безоплатно послуг при здійсненні перевезень пасажирів у автобусах на міських маршрутах особам, які є інвалідами третьої групи, до якої належить позивач.
29 червня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Виконавчого комітету Луцької міської ради із заявою, у якій просив привести у відповідність до чинного законодавства України рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 грудня 2015 року № 725-1 щодо безкоштовного перевезення пасажирів у міському транспорті.
Листом Виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 липня 2016 року №Г-2118/2-038 повідомлено, що перевезення пасажирів пільгових категорій, передбачених законодавством України у м. Луцьку за рахунок субвенцій з міського бюджету здійснюється тролейбусами Луцького підприємства електротранспорту. Бюджетних призначень на пільгове перевезення пасажирів автотранспортом не передбачено і таке перевезення здійснюється безкоштовно перевізниками (не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобуса під час руху на маршруті) відповідно до переліку пільгових категорій громадян, визначеного рішенням від 16 грудня 2015 року № 725-1.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положеннями статті 1166 ЦК України дії або бездіяльність, якими завдана шкода, мають бути неправомірними. Неправомірними вони є тоді, коди прямо заборонені законом або суперечать прямим приписам закону. Якщо ці дії чи бездіяльність не згадуються у законі взагалі і не існує спеціальної заборони щодо них, то неправомірними їх вважати не можна.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
Завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищ