ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №803/993/16
адміністративне провадження №К/9901/14481/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 803/993/16
за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
до Публічного акціонерного товариства "Ковельська ПМК-62"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
за касаційною скаргою Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Гінди О.М., суддів Качмара В.Я., Рибачка А.І.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
02 липня 2016 року Ковельське об'єднане Управління Пенсійного фонду України (далі - Управління, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Ковельська ПМК-62» (далі - ПАТ «Ковельська ПМК-62», відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у якому просить стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з січня по червень 2016 року в сумі 15 905,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в порушення вимог чинного законодавства ПАТ «Ковельська ПМК-62» не відшкодовано понесених Ковельським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень-червень 2016 року в сумі 15 905,47 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позов належить задовольнити, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-червень 2016 року в загальній сумі 15 905,47 грн., у добровільному порядку заборгованість не погашена, а тому цю суму слід стягнути в судовому порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ковельська ПМК-62» задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі № 803/993/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ковельська ПМК-62» (код - 01036721, вул. Грушевського, 106, м. Ковель, Волинська обл., 45000) на користь Ковельського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України (код - 37788984, вул. Незалежності, 101, м. Ковель, Волинська область, 45000) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 3255,33 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума витрат на виплату і доставку пенсій за січень-червень становить 3255, 33 грн. (618,10 грн. * 5 + 164,83 грн.), яку слід стягнути з відповідача, оскільки він не надав доказів погашення цієї заборгованості в добровільному порядку. Щодо стягнення решти суми заборгованості, яка виникла до січня 2016 року, то суд апеляційної інстанції вважає, що така стягненню не підлягає, оскільки ця заборгованість, як вбачається з матеріалів справи, виникла за 2015 рік, що виходить за межі позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 05 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 803/993/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Суддя-доповідач ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 803/993/16 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ПАТ «Ковельська ПМК-62», взяте на облік в УПФУ в м. Ковелі як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
УПФ України в м. Ковелі проведено та листом направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по пенсіонеру ОСОБА_5, який перебував в трудових відносинах з відповідачем. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2016 року та уточнений розрахунок отримані відповідачем 21 січня 2016 року та 08 лютого 2016 року відповідно.
Як слідує із розрахунку заборгованості та картки особового рахунку, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-червень 2016 року в загальній сумі 15 905,47 грн., за колишнього працівника ОСОБА_6, розмір частини даного підприємства у пільговій пенсії цього працівника становить 14,07 %.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідача виникає у разі призначення пільгової пенсії у порядку та строки визначеному цим Законом, і на підставі документів в тому числі наданих відповідачем. Однак, відповідач невчасно здійснював відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з січня по червень 2016 року у сумі 15 905,47 грн. З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний сплачувати Управлінню збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція № 21-1), яка розроблена відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати