ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №П/811/948/15
адміністративне провадження №К/9901/31014/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу
ОСОБА_2
на постанову
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року (суддя: К.М. Притула)
та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (колегія у складі суддів: Ю.В. Дурасова, Н.П. Баранник, А.А. Щербак)
у справі
№П/811/948/15
за позовом
ОСОБА_2
до
Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
про
скасування податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 року № 0022081704,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до суду, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 09 жовтня 2014 року № 0022081704, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем 36959,34грн. та штрафними санкціями 9239,84грн.
Позов обґрунтовано тим, що анулювання (прощення) позивачу банком боргу в розмірі 218757,30 грн. не відбулось, оскільки погашення кредитної заборгованості відбувалось не шляхом списання відповідачем безнадійної кредитної заборгованості, а шляхом припинення кредитного зобов'язання, передачею відступного в сумі 18000 доларів США (еквівалент - 143874,00 грн.). Анульована (прощена) позивачу кредитна заборгованість нарахованих процентів та пені, нарахованих протягом певного часу дії договору як проценти за користування коштами та неустойка - не є доходом, отриманим як додаткове благо. Однак податковий орган помилково визначив це додатковим благом та прийняв податкове повідомлення-рішення.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 року №0022081704 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем - 12895,35 грн. та за штрафними санкціями - 3223,84 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом правомірно встановлено порушення. А саме - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та несплата податку на доходи з фізичних осіб, то позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення від 09 жовтня 2014 року №0022081704 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем - 12895,35 грн. та за штрафними санкціями - 3223,84 грн., а саме на суми відсотків та комісій, підлягають задоволенню, так як до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволені позову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити, де вказується, що розмір коштів повернутих Банку є більший ніж розмір отриманих, а тому позивач не отримувала додаткового блага у вигляді доходу, що виключає її обов'язок сплачувати податок у відповідності до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Відзиву або заперечення від відповідача на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 25 вересня 2014 року № 199/1740/НОМЕР_2, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 49.18.4 п. 4918 ст.49, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання по податку на доходи з доходів фізичних осіб за період, що перевіряється на загальну суму 36959,34 грн.
До таких висновків перевіряючі дійшли висновку в результаті дослідження даних податкового рахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок форми № 1 ДФ), наданого до податкового органу суб'єктом підприємницької діяльності АТ «Дельта Банк» в періоді з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року платник податків - фізична особа ОСОБА_2 отримала доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) у сумі 218757,30 грн. з яких не нарахований та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб.
При цьому, податковий орган в акті перевірки зазначив, що банком фізична особа повідомлена про зобов'язання самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб в розмірі анульованої суми боргу 218757,30грн. та відобразити зазначену суму в річній податковій декларації в силу пп. «д» п.164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України.
За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09 жовтня 2014 року № 0022081704, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 46199,18 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 36959,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9239,84грн.
Судами також встановлено, що згідно до Додаткового договору №2 від 12 листопада 2013 року до договору про надання споживчого кредиту № 11328791000 від 07 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 12 листопада 2013 року, позивач повернув 18000 дол. США та 5195,87 дол. США, що в еквіваленті на день повернення кредиту становить 143874 грн., а та анульована частина боргу становить 218757,30 грн.
Вказане підтверджується також листом ПАТ «Дельта Банк», наданого на виконання ухвали суду. Зі змісту зазначеного листа, судами встановлено, що складовою анульованої суми боргу за кредитним договором №11328791000 від 07 квітня 2008 року в сумі 218757,30 грн. є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17874,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 142872,32 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 9493,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 75884,98 грн.
ПАТ «Дельта Банк» було прийнято рішення щодо припинення зобов'язань за кредитним договором від 07 квітня 2008 року №113287910001 шляхом прощення боргу, що є підстави вважати, що позивач о