Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 552/1543/17
провадження № 61-12959св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В.О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03 липня 2017 року у складі суддів: Кузнєцової О. Ю., Карпушина Г. Л., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання протиправними дій, відшкодування майнової та моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що 10 січня 2017 року близько 13 годин 45 хвилин він намагався зняти 480,00 грн з банківської картки у банкоматі відповідача, проте кошти з невідомих причин йому не видано, трансакцію скасовано та повернуто пластикову картку. Позивач повторно спробував зняти вказану суму, однак на дисплеї знову з'явилось повідомлення про скасування трансакції. Позивачу повернуто пластикову картку, проте паперовий чек та кошти не видано. Через деякий час ОСОБА_4 отримав смс-повідомлення з якого дізнався про те, що трансакція виконана успішно, а грошові кошти видано. Повернувшись до банкомату він не виявив ні осіб які стояли за ним, ні грошових коштів. У цей же день він звернувся із заявою до заступника начальника обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про повернення йому коштів, які він не отримав. Посилаючись на відмову відповідача компенсувати йому втрачені кошти, просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, стягнути 480,00 грн, які він не отримав та 500,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк» на користь ОСОБА_4 480,00 грн у відшкодування майнової та 480,00 грн моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час проведення ПАТ «Державний ощадний банк» службового розслідування з приводу неотримання ОСОБА_4 запитуваних ним коштів, відповідачем встановлено, що спірні кошти видано, але пізніше, вже після того як ОСОБА_4 відійшов від банкомата. Тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу майнову та моральну шкоду, завдану неправомірними діями ПАТ «Державний ощадний банк».
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк» задоволено. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що діями ПАТ «Державний ощадний банк України» йому завдано майнову та моральну шкоду, оскільки банком проведено транзакцію з видачі готівки відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, через те, що ОСОБА_4 залишив місце розташування банкомату, його грошові кошти отримано сторонньою особою, без вчинення операцій з банкоматом, що свідчить про необережне поводження позивача із власними коштами та відсутність вини з боку банківської установи.
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03 липня 2017 року, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
24 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4
13 березня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми чинного законодавства. Зокрема, не взяв до уваги положення статті 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та пункту 5 розділу другого Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705. Апеляційний суд не надав належної правової оцінки доказам у справі та доводам позивача про те, що оскільки кошти не видано разом з банківською карткою, то відповідно до пункту 1.6 Правил користування платіжними картками, емітованими ПАТ «Державний ощадний банк України» не отримані своєчасно платіжна картка та/або гроші затримуються (арештовуються) банком як забуті, чого відповідачем не зроблено. Недосконалість роботи банкомату зобов'язує банк усунути негативні наслідки, які зазнав його клієнт через некоректну роботу банківського пристрою.
Заперечень до суду касаційної інстанції від ПАТ «Державний ощадний банк України» не надходило.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Судами встановлено, що 10 січня 2017 року близько 13 годині 45 хвилин ОСОБА_4 двічі намагався зняти кошти у сумі 480,00 грн у банкоматі ПАТ «Державний ощадний банк», розташованого у місті Полтава по вулиці Дмитра Коряка (колишня Червоноармійська), будинок №5. Проте трансакцію було відхилено, банківську картку повернуто та кошти не видано. Але через деякий час після того, як позивач відійшов від банкомату, він отримав смс-повідомлення про те, що транса