ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2019 року
Київ
справа №826/6583/14
адміністративне провадження №К/9901/63264/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
Суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6583/14
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства соціальної політики України,
третя особа - Національне агентство України з питань державної служби,
про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства соціальної політики України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 (головуючий - Арсірій Р.О., судді: Векуа Н.Г., Вовк П.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В. ),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У травні 2014 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, третя особа - Національне агентство України з питань державної служби, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 28 лютого 2014 року № 175к «Про звільнення ОСОБА_2»;
- поновити позивача на посаді директора Департаменту управління персоналом і організаційно-документального забезпечення;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 20 000 грн;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства соціальної політики України (далі також - Мінсоцполітики, відповідач) №175к від 28 лютого 2014 року «Про звільнення ОСОБА_2»; поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту управління персоналом і організаційно-документального забезпечення з 22 квітня 2014 року; стягнуто з Мінсоцполітики на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток з 22 квітня 2014 року, але не більш як за один рік; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту управління персоналом і організаційно-документального забезпечення з 22 квітня 2014 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року по справі № 826/6583/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року скасовано в частині стягнення з Мінсоцполітики на користь ОСОБА_2 середньомісячного заробітку. Постановлено в цій частині нове рішення, яким стягнено з Мінсоцполітики на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток з 22 квітня 2014 року по 23 грудня 2015 року включно у розмірі 260 842, 95 грн. (двісті шістдесят тисяч вісімсот сорок дві гривні дев'яносто п'ять копійок) без врахування податку на заробітну плату та інших обов'язкових платежів; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року скасовано; змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року в частині дати поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту управління персоналом і організаційно-документального забезпечення Міністерства соціальної політики України з 22 квітня 2014 року на 04 березня 2014 року; скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
14 червня 2018 Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 04 березня 2014 року по 15 грудня 2016 року у розмірі 431 038, 35 грн. без врахування податку на заробітну плату та інших обов'язкових платежів.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 18 499, 50 грн. без врахування податку на заробітну плату та інших обов'язкових платежів допустити до негайного виконання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
14 серпня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
- апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року - залишити без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства соціальної політики України.
У касаційній скарзі скаржник просить:
- скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року
- справу направити на новий судовий розгляд.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу, в частині незгоди з оскаржуваними рішеннями.
Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними. Судами, на твердження відповідача, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, зокрема, не було взято до уваги перебування позивача на оплачуваному лікарняному в період з 03.03.2014 по 18.04.2014 та вихідних днів з 19 по 21 квітня 2014 року.
Крім того, відповідач вважає, що твердження судів попередніх інстанцій, що середньоденна заробітна плата позивача (у даному випадку 616,65 грн) не включає в себе податок є неправильним та може призвести до дублювання нарахування заробітної плати.
Також, в касаційній скарзі відповідач наголошує, що стягнення середнього заробітку за період з 04.03.2014 по 15.12.2016 суперечить нормам матеріального права, а саме статті 235 КЗпП України в частині стягнення судом середнього заробітку більше як за один рік.
Аргументи позивача викладені у відзиві на касаційну скаргу.
Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень ОСОБА_2 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позивач наголошує, що період стягнення середнього заробітку має бути з моменту звільнення до моменту набуття рішенням законної сили, а не обмежено строком в 1 рік.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як було встановлено судами попередніх інстанцій датою звільнення ОСОБА_2 є 04 березня 2014 року, при цьому датою винесення судом рішення про поновлення позивача на роботі є 15 грудня 2016 року, оскільки саме постановою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2016 року змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року в частині дати поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Департаменту управління персоналом і організаційно-документального забезпечення Міністерства соціальної політики України з 22 квітня 2014 року на 04 березня 2014 року.
Тому час вимушеного прогулу за період з 04 березня 2014 року по 15 грудня 2016 року становить 699 робочих днів.
При цьому, судами враховано що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року не з вини працівника, відтак суди дійшли висновку про необхідність виплати позивачу середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, Міністерством соціальної політики надано розрахунок заробітної плати ОСОБА_2, з якого судом першої інстанції вирахована сума заробітної плати за фактично відпрацьовані позивачем останні два місяці - січень-лютий 2014 року у розмірі 25 282, 77 грн. (12 295, 38 грн. + 12 987, 39 грн.); кількість відпрацьованих робочих днів складає 41 день (20 +21).
Виходячи з наведеного середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 616, 65 грн. (сума середнього заробітку за два місці 25 282, 77 грн. / кіль