ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №819/657/16
адміністративне провадження №К/9901/20032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №819/657/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді - Білоус І.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Клюби В.В., суддів: Кухтея Р.В., Яворського І.О.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №130-о від 04 травня 2015 року в частині його звільнення, поновити його на роботі в оперативному управлінні Головного управління ДФС у Тернопільській області на раніше займаній посаді і стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення його з посади відбулося з порушенням процедури, передбаченої трудовим законодавством.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 09 серпня 2016 року Тернопільський окружний адміністративний суд вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Стягнути з Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2016 р. по 09.08.2016 р. в сумі 11307,02 грн. (одинадцять тисяч триста сім грн. 02 коп.) з вирахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Постанова суду в частині поновлення та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при звільнені позивача не з'ясував його намір щодо подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ, що свідчить про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства про можливість подальшого використання позивача на службі, оскільки від моменту попередження ОСОБА_1 про звільнення до його фактичного звільнення позивачу не було запропоновано жодної посади.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 26 січня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі №819/657/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 03 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Тернопільській області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року.
10. 12 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління ДФС у Тернопільській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що за результатами оцінки роботи працівників керівник, з урахуванням їхніх професійних та моральних якостей, вправі самостійно визначати працівника, якому у випадку скорочення чисельності чи штату працівників може бути запропонована інша посада. Також вказує, що при проведення звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
Касатор вважає, що ГУ ДФС у Тернопільській області було додержано процедуру звільнення позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ОСОБА_1 з 03 жовтня 2011 року проходив службу в ГУ ДФС в Тернопільській області.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 840 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85», та наказу ДФС від 02.11.2015 року № 834 «Про затвердження Плану заходів із скорочення штатної чисельності працівників Державної фіскальної служби», наказу головного управління ДФС у Тернопільській області від 01.02.2016 року № 81 «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису головного управління ДФС у Тернопільській області», наказом ГУ ДФС у Тернопільській області від 03 лютого 2016 року № 11-0, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ГУ ДФС у Тернопільській області попереджено про наступне звільнення з органів податкової міліції (а. с.43-45).
28 квітня 2016 року за результатами засідання атестаційної комісії із розгляду питань проходження служби в податковій міліції ГУ ДФС у Тернопільській області, на якому розглянуто подання до призначення на посади/звільнення з органів податкової міліції через скорочення штатів співробітників податкової міліції ГУ ДФС в області, прийнято рішення звільнити з органів податкової міліції в запас СЗ України ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого відділу оперативного управління супроводження адміністрування ПДВ ОУ.
Наказом Головного управління ДФС у Тернопільській області від 04 травня 2016 року №130-о ОСОБА_1 звільнено з посади та органів податкової міліції в запас ЗС України за пп. «г» п. 64 (через скорочення штатів).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Конституція України
14.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
15.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Кодекс Законів про працю України
16.1. Пункт перший частини першої статті 40. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
16.2. Частина друга статті 40. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
16.3. Стаття 42. При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа