ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №607/548/17
адміністративне провадження №К/9901/16428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 607/548/17
за позовом ОСОБА_2
до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року (у складі головуючого судді Братасюка В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Каралюса В.М., суддів Затолочного В.С., Маяковської З.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просила:
визнати дії відповідача в ході виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року в справі № 876/5180/16, які полягають у зміні базового місяця для розрахунку індексації пенсії при здійсненні її перерахунку та утриманні нарахованих та виплачених з 09 вересня 2015 року сум індексації пенсії в розмірі 184,10 грн. в місяць, нечинними та неправомірними;
зобов'язати відповідача повернути суму утриманої індексації з 09 вересня 2015 року та провести індексацію наростаючим підсумком за новим розміром пенсії перерахованої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року встановивши базовий місяць для проведення індексації місяць виходу на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем неправомірно при здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року про перерахунок пенсії з врахуванням включення до розрахунку розміру пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, суми індексації грошових доходів громадян, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які не були враховані при призначенні пенсії, змінений базовий місяць для нарахування індексації, яким став вересень 2015 року, оскільки та обставина, що збільшення розміру пенсії відбулося на підставі рішення суду не може бути підставою для зміни базового місяця для нарахування індексації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Тернопільського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо зміни з 09 вересня 2015 року базового місяця індексації пенсії ОСОБА_2 при здійсненні її перерахунку, згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 876/5180/16. Зобов'язано Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 09 вересня 2015 року провести індексацію наростаючим підсумком за розміром пенсії ОСОБА_2, перерахованої згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 876/5180/16, встановивши базовий місяць для проведення індексації липень 2013 року, та повернути ОСОБА_2 з 09 вересня 2015 року суму утриманої індексації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо необґрунтованої зміни базового місяця нарахування індексації пенсії та безпідставного утримання в односторонньому порядку раніше нарахованих та отриманих сум індексацій за період з 09 вересня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 07 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 607/548/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 607/548/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 05 липня 2013 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2016 року у адміністративній справі № 607/2405/16-а, зобов'язано Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України Тернопільської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2016 року в розмірі 80% сум заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації грошових доходів населення, за період з 01 липня 2011 року по 31 червня 2013 року згідно довідки Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради від 05 липня 2013 року № 14 «Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)», що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням здійснених виплат.
19 жовтня 2016 року Львівським апеляційним адміністративним судом постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2016 року у справі № 607/2405/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не включення до складових заробітної плати, з якої нараховувалася пенсія ОСОБА_2, як державному службовцю, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з врахуванням сум нарахованої індексації зарплати та зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% сум заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації грошових доходів населення, за період з 01 липня 2011 року по 31 червня 2013 року згідно з довідкою Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради від 05 липня 2013 року №14 «Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією)», з урахуванням здійснених виплат, починаючи з 9 вересня 2015 року.
В ході виконання судового рішення відповідач перевизначив базовий місяць для проведення індексації пенсії, який було встановлено при призначенні позивачу пенсії як державному службовцю.
06 грудня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1 -1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі-Порядок №1078), врахувавши при цьому базовий місяць для призначення індексації липень 2013 року, діючі коефіцієнти інфляції та встановлений прожитковий мінімум доходів громадян для осіб, які втратили працездатність, а також про повернення невиплаченої суми індексації пенсії з урахуванням раніше здійснених виплат.
Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 12 грудня 2016 року № 652/П-11 відмовило позивачу у проведенні індексації пенсії посилаючись на те, що механізм проведення індексації визначений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Відповідно до пункту 5 Порядку в разі підвищення пенсії місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів за цей місяць не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. В листопаді 2016 року на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 09 вересня 2015 року автоматизованим способом прописався місяць підвищення пенсії (базовий місяць) - вересень 2015 року та поглинувся фіксований розмір індексації. Відповідно до даного базового місяця пенсія не індексується.
Не погоджуючись із діями відповідача, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість, позивач звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що механізм проведення індексації визначений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Відповідно до пункту 5 Порядку в разі підвищення пенсії місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів за цей місяць не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. В листопаді 2016 року на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 09 вересня 2015 року автоматизованим способом прописався місяць підвищення пенсії (базовий місяць) - вересень 2015року та поглинувся фіксований розмір індексації. Відповідно до даного базового місяця пенсія не індексується.
Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача в яких вона зазначає, що рішення суддів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими та просить залиши касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередній інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження