ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №2-а-2727/11/2209
адміністративне провадження №К/9901/35097/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 2-а-2727/11/2209
за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-а-2727/11/2209
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області
на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року (у складі головуючої судді Боголюбової Л.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Драчук Т.О., суддів Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
20 квітня 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, заяву задоволено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказану заяву, прийшов до висновку, що для належного забезпечення виконання рішення суду необхідно замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 14 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-а-2727/11/2209, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Суддя-доповідач ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 2-а-2727/11/2209 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що підвищення до пенсії, яке було нараховане ОСОБА_3 згідно рішення суду від 10 жовтня 2011 року, є одноразовою виплатою за рішенням суду, тому не входить до складу спадщини, оскільки такі виплати не передбачені статтею 1227 ЦК України, і відповідно, не підлягають виплаті членам сім'ї померлого. Тому, відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не з'ясувавши та не дослідивши усіх обставин в даній справі, що призвело до неправильного вирішення питання.
Від ОСОБА_2 відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою Красилівського районного суду Хмельницької області у справі № 2-а-2727/11 від 10 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, позов ОСОБА_3 задоволено: визнано бездіяльність УПФУ в Красилівському районі щодо невиплати позивачу державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 23 лютого 2011 року по 22 листопада 2011 року з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
На виконання зазначеної постанови Красилівським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист № 2-а-2727/2011.
Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області від 08 лютого 2017 року № 12-32/239-854 на виконання постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2011 року вказана сума нарахована позивачу.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Красильвського районного управління юстиції у Хмельницькій області.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 січня 2017 року, зареєстрованого у реєстрі за № 5, засвідченого приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є її донька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З метою заміни сторони у виконавчому провадженні ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідною заявою.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказану заяву, прийшов до висновку, що для належного забезпечення виконання рішення суду необхідно замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно статті 55 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 264 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).
Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.<…>. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не зверне