ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №500/55/17
адміністративне провадження №К/9901/21928/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 500/55/17
за позовом ОСОБА_2
до начальника Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області
про зобов'язання призначити пенсію,
за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області
на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року (у складі головуючого судді Бурнусуса О.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Грабовського Ю.М., суддів Кравченка К.В., Лук'янчук О.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Ізмаїльського ОУПФ України Одеської області (далі також - відповідач), в якому просила зобов'язати начальника Ізмаїльського ОУПФ України Одеській області призначити дострокову пенсію за віком після досягнення 50 років, як матері дитини інваліда віком до 16 років.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона 1961 року народження, має загальний стаж роботи 32 роки, її син ОСОБА_3, 1991 року народження, є інвалідом з дитинства, встановленого йому віком до 16 років. У зв'язку із досягненням пенсійного віку, у відповідності до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона звернулась із заявою до УПФ про призначення їй дострокової пенсії за віком. Однак, листом УПФ від 05 грудня 2016 року за № 108/К-01 її було повідомлено про відсутність права на призначення пенсії згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки за наданими нею документами ОСОБА_3 визнано дитиною інвалідом внаслідок нещасного випадку у 2003 році, тобто після досягнення ним 6 років.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано начальника Ізмаїльського ОУПФ України Одеської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 21 грудня 2016 року про призначення дострокової пенсії за віком з прийняттям відповідного рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при розгляді заяви ОСОБА_2 порушив порядок розгляду заяв про призначення пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 02 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 500/55/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 500/55/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 19 жовтня 2016 року позивачці виповнилось 50 років, її син ОСОБА_3, 1991 року народження, є інвалідом з дитинства.
У листопаді 2016 року позивач звернулась із заявою до Ізмаїльського ОУПФ України Одеської області про призначення дострокової пенсії у відповідності до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування». Вказана заява надійшла до Ізмаїльського ОУПФ України Одеської області 29 листопада 2016 року та зареєстрована за № 108/к-01.
Листом начальника Ізмаїльського ОУПФ України Одеської області від 05 грудня 2016 року за № 108/К-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення їй дострокової пенсії відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись із діями відповідача, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права частково задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що заяви про призначення пенсії приймаються лише за наявності в особи всіх необхідних документів. Право особи на призначення пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Крім того зазначає, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки ОСОБА_2, не зверталась до управління із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та необхідним пакетом документів, що передбачає право на даний вид пенсії, а відтак управлінням не було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, а зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення за відсутності встановленого зразка заяви є передчасним.
Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача в яких вона зазначає, що рішення суддів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими та просить залиши касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередній інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
У відповідності до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункт «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Порядок звернення за призначенням пенсії визначено статтею 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій вказано, що заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами ПФ України - за місцем