ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №591/6079/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 591/6079/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року (у складі головуючого судді Бурда Б.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Старостіна В.В., суддів Бегунца А.О., Резнікової С.С.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач), звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також - Управління, відповідач), в якому просив суд визнати дії протиправними та вчинити певні дії, а саме: скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28 грудня 2015 року № 350 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням відповідача від 28 грудня 2015 року № 350 йому нараховані до повернення надмірно виплачені суми індексації пенсії за період з 01 серпня 2007 року по 30 грудня 2015 року в сумі 12 268,75 грн. та проводиться відповідні відрахування з його пенсії починаючи з лютого 2016 року. Зазначив, що прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам закону, не враховано, що у вказаний відповідачем період він певний час не працював та не отримував інших доходів крім пенсії. Окрім того, відповідач всупереч закону не здійснював контроль за отримуваними ним доходами та проведеними з них відрахуваннями. Починаючи з січня 2016 року суми індексації пенсії йому взагалі не нараховуються, хоча він не працює. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, поновлено строк для звернення до суду та адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28 грудня 2015 року № 350 про утримання з ОСОБА_2 надмірно виплачених сум пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_2 всі фактично утримані з його пенсії суми грошових коштів на підставі рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області від 28 грудня 2015 року № 350. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказані дії відповідача з приводу утримання з позивача переплати коштів не відповідають вимогам закону, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 15 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 591/6079/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 591/6079/16-а та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
21 лютого 2008 року, позивач отримуючи пенсію, звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації його пенсії. При цьому, позивач повідомив неправдиву інформацію про те, що він не працює. Хоча на той час позивач працював охоронцем в ТОВ «Аль-танка» та отримував заробітну плату охоронця, з якої здійснювалося відрахування страхових внесків.
Вказаний факт не заперечувався позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджується копією трудової книжки позивача та звітами про застраховану особу.
Про вказаний факт, позивач в порушення вимог статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не повідомив відповідача.
28 грудня 2015 року відповідачем було прийнято рішення № 350, яким встановлено переплату пенсії позивачу у розмірі 12 268,75 грн. за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2015 року та визначено переплату такою, що підлягає утриманню з пенсії позивача.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати інформацію щодо причин проведення утримання 20% від суми призначеної до виплати пенсії з лютого 2016 року, на яку відповідачем 04 жовтня 2016 року було наданої відповідь листом.
Вказаним листом від 04 жовтня 2016 року позивача повідомлено, що переплата індексації пенсії та підвищення до пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198, виникла у зв'язку з неповідомленням орган пенсійного забезпечення про факт працевлаштування. Роз'яснено, що стягнення надміру виплачених коштів здійснюється на підставі рішення № 350 у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення заборгованості.
Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права частково задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що, оскільки позивач не повідомив Управління про своє працевлаштування, тому утримання з пенсії позивача надміру виплачені кошти є правомірним. Таким чином, переплата розміру пенсії виникла виключно з вини позивача, у зв'язку із поданням ним свідомо недостовірних даних. Крім того, відповідач посилається на те, що суди попередніх інстанцій проігнорували факт, щодо пропущення строку звернення до суду позивача з адміністративним позовом. Так, про утримання надміру виплачених сум з його пенсії позивач дізнався з листа Управління від 27 січня 2016 року № 875/03.2-03. Тому, на думку відповідача, позовні вимоги про скасування оспорюваного рішення відповідача мають бути залишені без розгляду.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, з пенсії позивача утримано за період з серпня 2007 року по грудень 2015 року фактично виплачені суми індексації пенсії в розмірі 12 268,75 грн.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
У відповідності до частин першої, четвертої статті 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
У відповідності до абзацу 8 пункту 4 цього Порядку, у разі коли особа працює, в першу чергу індексується оплата праці.
На підставі абзаців 2, 3, 5 пункту 4 Порядку № 1078, у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Відповідно до абзацу 1, 2 пункту 9 Порядку № 1078, працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Так, з викладеного вбачається, що індексація пенсії, що отримує особа, яка працює, провадиться лише після індексації заробітної плати. Загальна сума доходу, отримуваного такою особою з у