ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2019 року
Київ
справа №524/1346/17
адміністративне провадження №К/9901/33810/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Білоуса О.В.,
суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді - Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Мокрецова Миколи Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Кременчуці ДПП) старшого сержанта поліції Мокрецова М.М. (далі - інспектор Мокрецов М.М.) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив:
- визнати протиправними дії інспектора Мокрецова М.М. щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 16 лютого 2017 року серії АР № 816285 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);
- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 лютого 2017 року у місті Кременчуці керуючи автомобілем «НYUNDAI ACCENT», номерний знак «НОМЕР_1», був зупинений інспектором Мокрецовим М.М., яким винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення підпункту 3.1 пункту 3.33 розділу 33 Правил дорожнього руху України. У вказаній постанові зазначено, що позивач не виконав вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено». Позивач вважає вказану постанову безпідставною та винесеною з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. ОСОБА_1 зазначив, що дорожній знак 3.1 «Рух заборонено», за порушення вимог якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, в подальшому було демонтовано. Крім того, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена з порушенням вимог статей 245 КУпАП, без з'ясування обставин та факту вчинення правопорушення.
Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 25 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року скасовано постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука від 25 травня 2017 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову від 16 лютого 2017 року серії АР № 816285 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за частиною першою статті 122 КУпАП;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням суду апеляційної інстанції УПП у місті Кременчуці ДПП звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука від 25 травня 2017 року залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що 16 лютого 2017 року інспектором Мокрецовим М.М. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку із тим, що останній порушив Правила дорожнього руху, а саме керуючи транспортним засобом у місті Кременчуці, по вулиці Генерала Жадова не виконав вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено». УПП у місті Кременчуці ДПП зазначило, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови є помилковими, оскільки вчинення позивачем адміністративного правопорушення ним не заперечується та підтверджується показами свідків. При цьому, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесена з дотриманням порядку та відповідає вимогам, встановленим КУпАП.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Шарапи В.М.
ОСОБА_1 скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначив, що рішення суду, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 16 лютого 2017 року відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 816285, якою його визнано винним за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
У постанові зазначено, що 16 лютого 2017 року о 12 год. 40 хв. у місті Кременчуці по вулиці Генерала Жадова, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «НYUNDAI ACCENT», номерний знак «НОМЕР_1», здійснив рух з порушенням вимог дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», чим порушив підпункт 3.1 пункту 3.31 розділу 33 Правил дорожнього руху України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наданими відповідачем доказами, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. Таким чином, відповідачем доведено правомірність прийняття постанови від 16 лютого 2017 року серії АР № 816285. При цьому, позивачем, відповідно до вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) не доведено обставин, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову.
Харківський апеляційний адміністративний суд скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими. Суд зазначив, що відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та протиправним.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до Перейти до повного тексту