ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №489/1431/17
адміністративне провадження №К/9901/21156/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №489/1431/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанов про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року (постановлену у складі: головуючого судді Тихонової Н.С.) та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви
1. 22 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Управління патрульної поліції м. Миколаєва по справі про адміністративне правопорушення серії АР №613765 від 15 березня 2017 року.
2. 22 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Управління патрульної поліції м. Миколаєва по справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року.
3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 березня 2017 року о 10 годині 40 хвилин позивача, яка перебувала за кермом автомобіля та рухалася по вулиці Знаменській в м. Миколаєві, зупинили працівники патрульної поліції та в грубій формі звинуватили в порушенні правил дорожнього руху. Вважає, що вона не порушувала правил дорожнього руху. Крім того, жодних доказів працівники патрульної поліції не надали. Поки позивач з'ясовувала стосунки з поліцією приїхав її чоловік, який діставши з автомобіля свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пред'явив його працівникам відповідача. Однак їх це не влаштувало, тому на позивача відразу склали дві постанови про накладення адміністративного стягнення. Вважає вказані постанови незаконними, оскільки їй не були роз'яснені її права та обов'язки; не було з'ясовано чи було вчинення правопорушення, чи винна дана особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року об'єднано в одне провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови по справі №489/1432/17 та адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови по справі №489/1431/17. Присвоєно справі загальний номер №489/1431/17 (№2-а/489/224/17).
Короткий зміст рішення суду І інстанції
5. 25 травня 2017 року Ленінський районний суд м. Миколаєва вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанов про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №613765 від 15 березня 2017 року, винесену відносно ОСОБА_1 - скасувати.
У задоволенні вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року винесеної відносно ОСОБА_1 - відмовити.
6. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. Однак згідно наданих доказів (відеозапису фіксації вчинення адміністративного правопорушення) вбачається порушення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. 12 вересня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року - без змін.
8. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 25 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.
У касаційній скарзі касатор просить змінити ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року в частині відмови у скасуванні постанови про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року, а провадження у справі закрити.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.
11. Управління патрульної поліції м. Миколаєва надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечувало проти задоволення касаційної скарги.
12. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 зазначає, що при звинуваченні її в порушенні правил дорожнього руху працівники поліції в грубій формі вимагали в неї документи та сплатити негайно штраф, погрожували доставкою в райвідділ поліції в кайданках, принижували її людську гідність образами. І поки вона з'ясовувала стосунки з поліцією приїхав її чоловік який напередодні переховав в автомобілі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і знайшовши надав його працівникам поліції, що підтверджено їх відеоматеріалами. Таким чином, з боку позивача відсутнє правопорушення. Крім того, у позивача двоє неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючий чоловік та двоє батьків пенсіонерів, яких вона повинна утримувати, працюючи на фармацевтичну компанію ПАТ «Фармак». Тому, постійно перебуваючи за кермом автомобіля вона завжди дотримується правил дорожнього руху. Також посилається, що адміністративна справа була розглянута судами з порушенням строків, встановлених КАС України.
14. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (відповідача у справі):
Управління патрульної поліції м. Миколаєва посилається на те, що факт вчинення позивачем правопорушень зафіксовано на відеозаписах, зі змісту яких вбачається, що вона не зупинилась перед дорожнім знаком 5.62 «місце зупинки» та проїхала перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора. Крім того, при перевірці документів не мала при собі реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушила правила дорожнього руху.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 березня 2017 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухалась у м. Миколаєві по проспекту Богоявленському на перехресті із вул. 295 Стрілецької дивізії та була зупинена відповідачем.
16. Під час перевір