ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №815/1179/17
адміністративне провадження №К/9901/18805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 815/1179/17
за позовом Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська друкарня»
про стягнення заборгованості,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська друкарня»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
27 лютого 2017 року Березівське об'єднане управління ПФУ Одеської області (далі також - Управління, позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ «Миколаївська друкарня» (далі також - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з 01 липня 2014 року по 01 лютого 2017 року в сумі 31 990,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, чим порушує вимоги пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Березівського об'єднаного управління ПФУ Одеської області відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року апеляційну скаргу Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська друкарня» (код ЄДРПОУ 31640568) на користь Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з 01 липня 2014 року по 01 лютого 2017 року в сумі 31 990,65 грн.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 14 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/1179/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Суддя-доповідач ухвалою від 12 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 815/1179/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідачем - ТОВ «Миколаївська друкарня» виконуються роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Пенсіонерка ОСОБА_5, відповідно до її трудової книжки, працювала в Миколаївській друкарні в періоди з 07 липня 1981 року по 16 серпня 1982 року, з 17 травня 1985 року по 04 березня 1993 року, з 05 березня 1994 року по 02 липня 1997 року., в період часу, який зарахований ОСОБА_5 до пільгового стажу для призначення пенсії (з 07 липня 1981 року по 31 грудня 1992 року).
Березівським об'єднаним управління ПФУ до відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повідомлення про місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 ОСОБА_5
Однак, відповідач, у період з липня 2014 року по січень 2017 року не вносив до Березівського об'єднаного управління ПФУ необхідну плату, в результаті чого, виник борг в сумі 31 990,65 грн., який по теперішній час не сплачено.
В зв'язку із добровільною несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що для того аби ТОВ «Миколаївська друкарня» покривала витрати на виплату та доставку пенсій призначених особам відповідно до пунктів «а»,«б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» за списками № 1 та № 2 Управління повинно було довести, що ТОВ «Миколаївська друкарня» є правонаступником підприємства де особа якій призначено пенсію на пільгових умовах ОСОБА_5 заробила пільгову пенсію. Також, посилається на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов правильних висновків, тоді як судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні спотворені обставини та факти.
Від інших учасників відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При ц