ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2019 року
Київ
справа №809/104/17
адміністративне провадження №К/9901/17772/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 809/104/17
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області
до "Міжнародного аеропорту Івано-Франківська" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року (у складі судді Григорука О.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеник Р.П., Іщук Л.П.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі також - Управління, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до "Міжнародного аеропорту Івано-Франківська" відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2016 року в сумі 56 905,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства та не відшкодовано понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених та виплачених працівникам підприємства на пільгових умовах, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 56 905,25 грн., яку позивач просить стягнути.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що стягнення з відповідача фактичних витрат, понесених органами пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неможливим, оскільки УПФ України в м. Івано-Франківську не доведено існування вказаної заборгованості на момент судового розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 24 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 809/104/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 809/104/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 13 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 14 лютого 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які отримали право на пільгову пенсію, призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області надіслано "Міжнародного аеропорту Івано-Франківська" відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2016 року громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Попри це, встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 809/3899/15 з посиланням на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі № 2а-2578/09/0970, які набрали законної сили, встановлено наступне: структурний підрозділ ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" діє на підставі: положення про Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу "Міжнародний аеропорт "Івано-Франківськ" та угоди про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу "Міжнародний аеропорт "Івано-Франківськ". Вказані документи не містять відомостей про перехід прав та обов'язків (правонаступництво) до ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" від юридичної особи на якій набули необхідного стажу громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме Івано-Франківський об'єднаний авіазагін, з врахуванням здійснених перереєстрацій з 1981 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що обов'язок відповідача сплачувати до Пенсійного фонду витрати на сплату пільгових пенсій, призначених відповідно до чинного законодавства, законодавчо передбачений. На думку позивача, оскільки змінився власник майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди, а тому заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покладається саме на відповідача.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнят